Михайло Федоров, як новий міністр оборони, отримав високі очікування від частини оборонної індустрії – зокрема через його попередній досвід запуску інноваційних державних рішень. За словами директора з розвитку оборонного підприємства, офіцера Повітряних сил у резерві Анатолія Храпчинського, у Федорова вже є напрацьований стиль роботи: швидкі практичні рішення, опора на команду та інструменти, які зменшують бар’єри для взаємодії держави з приватними виробниками.

Водночас експерт наголошує, що Міноборони – це не лише про технології та фронт. Це також про закупівлі, процедури, навчання та інші процеси, де накопичена роками бюрократія може сповільнювати будь-які зміни та створювати репутаційні ризики для нового міністра.

Ключові дві вимоги, на яких Храпчинський робить акцент у розмові, – створення інженерної ставки та врегулювання експорту/трансферу технологій. За словами співрозмовника, саме ці два напрямки можуть задати системний тон розвитку оборонно-промислового комплексу, зменшити ризики для співпраці з європейськими партнерами й утримати інженерні кадри в країні.

В інтерв’ю 24 Каналу директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил у резерві Анатолій Храпчинський пояснює, чому вважає цю кандидатуру посиленням для Збройних Сил України.

Читайте також Цифровий геній на чолі Міноборони: який план у Федорова на війну і що він зробив у Мінцифрі за 6 років

Як вважає експерт, Федоров має репутацію інноватора і демонстрував здатність знаходити конкретні рішення в ситуаціях, де потрібна швидка реакція. Співрозмовник стверджує, що саме цей підхід для оборонної сфери зараз критично важливий, бо війна вимагає швидкого циклу "задача – рішення – впровадження", а не тривалих погоджень.

Анатолій Храпчинський

директор з розвитку оборонного підприємства

Почнімо з того що Федоров – інноватор. За час його роботи було реалізовано низку точкових змін у державі, які реально працюють та суттєво спростили деякі процеси. Саме тому його підхід до запуску складних проєктів виглядає найбільш прагматичним. Історія зі Starlink чітко продемонструвала швидке практичне рішення. Так, було використано особисті та партнерські канали комунікації, але головне – знайдено дієвий механізм протидії ворожому використанню технології.

За словами Храпчинського, у Федорова є внесок у появу структур, які допомагали приватним компаніям швидше реалізовувати свої спроможності. Як вважає співрозмовник, важливо, що ці інструменти не лише пришвидшували процеси, а й формували практику впливу на законодавчі норми, що для оборонного ринку означає більш передбачувані правила гри.


Михайло Федоров / Фото з соцмереж

Анатолій Храпчинський

директор з розвитку оборонного підприємства

Якщо говорити про кандидатуру Федорова, – це безумовне посилення для Збройних Сил України. Важливо не забувати, що саме за його участі з’явився BRAVE1 і, ширше, ціла екосистема структур, які почали системно працювати з приватними компаніями. Вони задали тон, зняли хаос і нерозуміння “як правильно”, відкрили реальні можливості для десятків виробників – від дронів до засобів РЕБ. По суті, це були перші гравці, які не просто адаптувалися до правил, а почали активно впливати на формування законодавчих норм.

Храпчинський стверджує, що у Федорова є кредит довіри, але результат залежатиме від того, як він впорається з усім масивом питань у Міноборони. За словами Храпчинського, провали саме в "процесних" і соціально чутливих темах можуть стати критичними для сприйняття нового міністра, навіть якщо в профільних для нього напрямах буде прогрес.

Анатолій Храпчинський

директор з розвитку оборонного підприємства

Безумовно, у нього є кредит довіри. Якщо він і далі так працюватиме, то зможе суттєво вплинути на спроможності ЗСУ і показати ефективність на полі бою. Але, знову ж таки, треба зауважити: додатково в нього буде купа інших справ у Міністерстві оборони, бо Міноборони – це не просто “про війну”. Це і про закупівлі, і про “бусифікацію”, і про фінансове забезпечення військовослужбовців, і про навчання, вищу військову освіту – там ще купа питань, з якими теж треба працювати. Деякі з них можуть бути критичними для, його іміджу.

Як вважає експерт, цифровізація й спрощення процедур можуть дати швидкий відчутний ефект – у тому числі через зменшення корупційних можливостей. Співрозмовник стверджує, що приклади з попередніх ініціатив команди Федорова показують: навіть чутливі для системи процеси можна змінювати, якщо є політична воля і чіткі рішення.

До теми ШІ-революція, Amazon для війни та цифрова держава: великі підсумки року та прогнози 2026 від Федорова

Анатолій Храпчинський

директор з розвитку оборонного підприємства

У представників його команди були й справді амбітні рішення – наприклад, ідея створення медичних ВЛК на базі приватних клінік. Не як окремий каральний підрозділ, куди людина приходить і відчуває себе приниженою, а як сервісний процес. У цьому ж ключі – цифровізація окремих процедур, зокрема закупівель: вона здатна суттєво звузити поле для корупції. Тобто йдеться про фундаментальний, системний підхід. Інше питання – чи вдасться все це реалізувати в структурі, яку протягом 30 років ніхто по-справжньому не реформував і не змушував працювати не так само як вона це робила 70 років радянської влади.

Храпчинський прямо називає перший крок, який очікує від Федорова: інженерна ставка. За словами співрозмовника, наявні інструменти не знімають головної проблеми – нестачі системності в постановці задач, зокрема через відсутність якісного технічного завдання для більшості виробників.

Як вважає експерт, інженерна ставка має стати майданчиком, який задає тон і перетворює фрагментарні "напрямкові" взаємодії на стандарт.

Анатолій Храпчинський

директор з розвитку оборонного підприємства

Але перше, що я очікував від Федорова, – це створення інженерної ставки. Я розумію: є BRAVE1, є інші інструменти. Але коли робиш публічні дії, залучаєш публічних людей як радників – логічно зробити те, на чому ті ж публічні люди постійно наголошували: інженерну ставку. Так, час покаже. Але треба розуміти: ми досі не маємо достатньо якісного технічного завдання для більшості виробників.

За словами Храпчинського, частина проблем виникає через неможливість швидко реалізовувати задачі в системі, де все працює за формулою "згідно – відповідно". Співрозмовник стверджує, що зміни потребують не лише менеджменту, а й корекції правил – від законодавства до уставів – і переходу до підходу, де рішення приймаються на місцях.

Анатолій Храпчинський

директор з розвитку оборонного підприємства

Більшість наших проблем – від відсутності можливості швидко реалізовувати поставлені задачі. В армії все працює "згідно і відповідно", а ініціатива карається. Це досі не змінилося. Якщо він зломить цю "дельту" – це добре. Але повернемося до ключових питань: щоб робити якісніше й краще, треба змінювати законодавство, устави, вводити стандарт mission command, коли рішення приймаються на місцях.

Окремо Храпчинський підіймає тему експорту та трансферу технологій, яку прив’язує саме до ролі Міноборони. За словами співрозмовника, фокус тільки на "експорті озброєння" не закриває потреби оборонної індустрії в прозорій співпраці з європейськими компаніями. Як вважає експерт, рамкові правила, подібні до європейських, зняли б постійне "ручне" погодження і дали б прозорість для розвитку ОПК.


Михайло Федоров / Фото з соцмереж

Анатолій Храпчинський

директор з розвитку оборонного підприємства

По суті, експорт військових технологій залежить від Міноборони. Чому я порушую це питання? Бо ми всі говоримо про експорт озброєння, але забуваємо про експорт/трансфер технологій. Це важливий елемент розвитку ОПК, бо так ми зможемо прозоро співпрацювати з європейськими компаніями. У Європі є Кодекс поведінки щодо експорту озброєнь, який у 2008 році трансформували в обов’язкові правила.

Співрозмовник стверджує, що нинішні процедури співпраці з іноземними компаніями створюють не лише затримки, а і юридичні ризики. За словами Храпчинського, навіть формальна помилка в документах може трактуватися дуже жорстко, що фактично стримує компанії від відкритої кооперації. Як вважає експерт, у цій паузі Україна ризикує втратити інженерів, яких активно переманюють західні компанії.

Анатолій Храпчинський

директор з розвитку оборонного підприємства

Натомість в Україні, щоб в повному обсязі працювати з іноземною обороною компанією, треба пройти складну бюрократичну процедуру. І якщо буде помилка – виникають кримінально-правові ризики: "передача технічних даних" може трактуватися дуже жорстко. Умовно: відкриваєте частину виробничих потужностей у Європі й неправильно оформили документи/дозвіл – отримуєте державну зраду. Логіка проста, держава жорстко контролює експорт українських технологій, і у відповідь інші країни поводяться так само. У результаті замість рівноправного технологічного обміну нам пропонують "наше рішення" у вигляді старого МіГ-29. Парадокс у тому, що поки держава тримає технології під замком, реальна цінність – українські інженери та компетенції – спокійно хедхантяться за кордон.

Храпчинський наголошує, що реформи впираються в інерцію системи та спротив тих, хто звик працювати "без зайвого підпису не зроблять нічого". За словами співрозмовника, ключове питання – чи зможе Федоров зібрати команду, яка витримає тиск і доведе зміни до результату. Як вважає експерт, війна вже показала ефективність цивільних фахівців у практичних рішеннях на користь фронту.

Анатолій Храпчинський

директор з розвитку оборонного підприємства

Тому питання: чи зможе він зібрати достатньо сильну команду, яка протидіятиме спробам опонувати. Бо очевидно, що будуть казати: "ми військові, ми в погонах, ми все знаємо, а ви нічого не знаєте". Але зверну увагу: за час повномасштабного вторгнення війна показала, що "піджаки" – цивільні фахівці – часто найбільш ефективні. Вони не мають цього зашореного “струнко”, пропонують багато рішень, які реально допомагають у польовій роботі та не бояться брати ініціативу.

Співрозмовник прив’язує потребу інженерної ставки не лише до організації процесів, а й до появи нових загроз. За словами Храпчинського, фокус на дронах-перехоплювачах не знімає питання протидії іншим типам дронів, які можуть стати масовішими. Як вважає експерт, саме інженерна ставка має формувати відповідь на такі виклики системно.

Анатолій Храпчинський

директор з розвитку оборонного підприємства

І ми ж говоримо лише про дрони-перехоплювачі. Але що ми будемо робити з дронами типу “Каррар” (“Герань-5”), які летять на швидкостях, близьких до крилатих ракет? Це вже інша категорія загрози. І цілком можливо, що кількість крилатих ракет з часом зменшуватиметься, тоді як кількість таких швидкісних дронів – навпаки, зростатиме.

До теми "Шахеди" мають зникнути як тип зброї: експерти відповіли, чи реально зупинити терор до весни або до кінця року

І врешті – про головний результат, якого очікують від нового міністра. Храпчинський вважає, що дипломатичний вимір завершення війни – окрема площина, але перемога України, у його формулюванні, асоціюється саме з міністром оборони і його здатністю змінити систему під сучасну війну:

Завершення війни на сприятливих умовах для України – це не Федоров. Це дипломатія. Завершення війни перемогою України – це Федоров.

Наприкінці розмови Храпчинський повертається до системних проблем у війську й до питання, чи зможе Федоров провести реформи в міністерстві, яке, за його словами, десятиліттями не змінювали якісно.

Співрозмовник стверджує, що людський ресурс виснажується, а "солдафонщина" вбиває ініціативу, що напряму впливає на ефективність. Як вважає експерт, у сучасній війні важливі не декларації, а стратегічні кроки й рішення, які реально працюють у поточних умовах.

Анатолій Храпчинський

директор з розвитку оборонного підприємства

У нас є купа проблем у війську – починаючи від нестачі особового складу й того, що люди втомлені. Без ротацій, без відпусток постійна "солдафонщина" призводить до того, що люди виснажуються і перестають бути ініціативними – бо знову будуть покараними. Тому питання: чи зможе він реформувати Міністерство оборони, яке 30 років не мало явних змін. І треба розуміти: ми говоримо про сучасну війну. Перехід на натівські стандарти декларували давно, але деякі натівські стандарти зараз можуть бути нерелевантні в такій війні.