Галас і шаленство у Чернігові. Прелюдія місцевих виборів
Результат виборів у Чернігові показав, що наразі партія Порошенка залишається провідною. Але заплямований авторитет на цих виборах може позначитись на кількості майбутніх місць у місцевих радах.
Репутація
Попри перемогу "Блок Петра Порошенка", власне, як і сам Президент особисто, зазнав вагомих репутаційних втрат. За словами голови "Демократичного Альянсу" Василя Гацька (кандидат від цієї сили набрав майже 8% голосів), у погоні за мандатом влада провалила тест на демократію та не змогла забезпечити дотримання закону під час виборчої кампанії.
До того ж, представники влади стали одними з основних порушників на виборах, чим поставили під сумнів легітимність влади загалом.
Чому у БПП не прорахували майбутні репутаційні ризики, які можуть призвести до сумного фіналу на місцевих виборах? Про це розповів політолог Володимир Горбач.
Те, що влада не забезпечила законність проведення виборів і дотримання стандартів самої передвиборчої кампанії, наштовхує на думку, що це було зроблено абсолютно свідомо. А тон усім подіям у Чернігові задавала гра амбіцій основних кандидатів від БПП Сергія Березенка та Геннадія Корбана від новоствореної партії "УКРОП".
Нав’язана боротьба
На думку політтехнолога Тараса Березовця, широкого медійного резонансу довиборам у Чернігові додала літня пауза і відсутність центральних новин. Саме тому, тема 205-го округу стала чи не єдиною скарбницею для телеканалів.
Виходить, що влада свідомо проігнорувала демократичні принципи проведення виборів і уся їх ганебність розгорнулася перед лицем всієї країни. Крім того, через амбітність і гонор провладна команда вступила у нав’язану Корбаном аморальну та незаконну боротьбу за голоси виборців. До того ж, паралельно демонструючи слабкість і заангажованість правоохоронних органів та інших інститутів державної влади.
Безумовно, що у провладної команди був інший шлях — діяти виключно у рамках закону, і можливо навіть поступитися перемогою, але потім виграти війну — у вигляді місцевих виборів.
Політичний оглядач Євген Магда підкреслив, що результати і сам виборчий процес виглядають обтяжливими для суспільства. Створюється відчуття, що в державі в порівнянні з 2012 роком зміни виключно косметичні, немов і не було Революції Гідності. Усі ці речі вкотре наголошують на бездіяльності влади.
Стратегія і цілі "УКРОПу"
Одразу після того, коли вже було зрозуміло, що переміг представник влади, зі штабу переможеного і від нього самого почала лунати чудова софістика. Мовляв "УКРОП" на меті не мав перемоги, а лише намагався "засвітитись" та викрити цинічність теперішньої влади.
Беручи таку назву партії, як "УКРОП", Коломойський демонструє своє справжнє ставлення до української політики, яка є для нього забавкою. Адже потрібні для нього рішення він зможе пролобіювати безпосередньо в уряді, обходячи парламент. Що стосується Ради, то заблокувати невигідні рішення більшості через дружні політичні сили.
Напередодні місцевих виборів "укропам" вдалося істотно попсувати репутацію влади, що безумовно конвертується у зменшення рейтингу. Коломойський розклав яйця по різних кошиках, тому навіть провал партії "УКРОП", як самостійного політичного проекту не стане великою втратою для олігарха.
Однак Березовець має більш оптимістичні прогнози для дітища Коломойського. Він вважає, що ця сила може розраховувати на свої фракції в місцевих радах Дніпропетровської, Харківської, Запорізької, можливо Київській, Миколаївській, адже за гречку Корбана проголосувало майже 15%, хіба не знайдеться стільки ж людей деінде?