Про це в ефірі 24 Каналу розповів політолог Олег Саакян. За його словами, Південна Корея ніколи не була союзником для України. Її навіть можна назвати більшим партнером Росії, ніж України. Адже саме Південна Корея продавала РФ дизель, щоб перекрити локальні дефіцити, які виникли через вибухи на НПЗ.

Чому все ж не варто сваритися з Південною Кореєю?

Як наголосив Саакян, навіть фактор участі КНДР у війні проти України не змусив Південну Корею зайняти більш рішучу позицію. Обмежень на постачання зброї вони так і не зняли. Хоча могли б робити це через треті країни. Однак певна торгівля в цьому напрямку все ж йде.

Не варто називати Південну Корею абсолютно нецікавою для України. Там є колосальний потенціал співпраці у військовій сфері. Київ неодноразово сподівався, що "крига" зрушиться, але без результатів.

Зрозуміло, що Україні не варто сваритися з Південною Кореєю. Співпраця з ними вигідна та цікава. Але не можна говорити, що ми втратили союзника,
– зазначив Саакян.

До проблеми добряче доклалася влада Південної Кореї

Як зазначив Саакян, у світі досі працюють дві різні моделі забезпечення національної безпеки. Перша – непровокування агресора, щоб зменшити для себе загрози. Друга – стримувати через силу.

Наразі в Південній Кореї влада намагається задобрювати диктатора Кім Чен Ина, вибудовувати зв'язки з КНДР та співпрацювати з Росією. В цьому є певні причини. У них напружені відносини навіть з Японією. Все це схоже на сьогоднішні відносини України та Польщі, але помножені у кілька разів

Південна Корея перебуває у вкрай загрозливому становищі. Непрогнозованість і загравання Трампа з усіма цими суб'єктами, які становлять загрозу Південній Кореї, яка буквально оточена недругами, ускладнює ситуацію. Ще й Південна Корея та Японія – це такі "запеклі друзі". Тому Сеул не відчуває надійного тилу. Тому та влада спирається на населення, яке готове замирюватися і не провокувати агресію. Україна в цій моделі, скоріше, сприймається як загроза,
– зазначив Саакян.

Такими діями щодо України лідер Південної Кореї Лі Чже Мьон згуртовує свого виборця. Водночас опозиція вже атакує його через невиправдану секретність щодо полонених. Були навіть занепокоєння, що він хотів таємно передати полонених до Північної Кореї. Багато хто серед південнокорейських оглядачів бачить в цьому елементи державної зради.

Політолог пояснив, що сталося між Україною та Південною Кореєю: дивіться відео 24 Каналу

Україна та Південна Корея мають різні погляди

Як підкреслив Саакян, з погляду України Південна Корея демонструє абсолютно провальний підхід. Модель непровокування агресора неодноразово показала свою нежиттєздатність. Відповідно були очікування, що Південна Корея почне допомагати Україні після залучення КНДР до війни. Але цього не сталося.

Хоч варто зауважити, що Україна також ще кілька років тому намагалася заспокоїти агресора та не провокувати його. І зрештою це не дало потрібного результату.

Гадаю, що Південна Корея теж пройде цей шлях і все ж там свою чашу горя вип'ють, але вона буде пізніше. Пам'ять поколінь живе десь 2 – 3 покоління. Власне від війни на Корейському півострові стільки й пройшло. Тому все досить еволюційно та прогнозовано. Точно не варто рвати волосся на голові та говорити, що вони неправильно діють,
– сказав Саакян.

Ці позиції потрібно враховувати під час взаємодії з Південною Кореєю. І важливо не натискати на "тригерні точки". Відповідно тому з боку Сеула пішли реакції, які подекуди можна віднести до хамства та образливої поведінки.

Додамо, конфлікт між країнами розпочався після виступу президента Володимира Зеленського на Генасамблеї ООН, де він підтвердив факт передачі Сеулу двох бійців з КНДР, яких ЗСУ захопили в полон під час боїв у Курській області. Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон звинуватив Київ у порушенні секретності, мотивуючи це загрозою для родин полонених. В Офісі Президента України спростували існування будь-яких зобов'язань мовчати. Згодом стало відомо, що Південна Корея допомогла РФ перекрити дефіцит дизелю.