Герої не вмирають: кривава хронологія розстрілу Небесної Сотні 18 – 20 лютого

18 – 20 лютого 2014 року – дні, що розпочали перелік найчорніших сторінок сучасної історії України. Після них змінилося все: Революція, Україна, ми самі. У ці 3 дні на центральних вулицях Києва були вбиті кращі з українців, яких згодом назвали Небесною Сотнею.

До 18 лютого Майдан вже мав перших полеглих героїв Небесної Сотні. Вони загинули у протистояннях на Грушевського або ж були викрадені та замордовані силовиками. Втім, масштаби вбивств, які відбувалися 18 – 20 лютого, повністю перевернули свідомість українців. За ці три дні у серці столиці загинули понад 70 людей, ще майже 2 десятки померли у лікарнях від отриманих травм через деякий час. У наступні кілька днів в Україні відбулася зміна влади, Янукович та його посіпаки втекли з країни, а Росія почала наступ на український Крим та Донбас.

Путін, у голові якого не вкладається розуміння українського прагнення до свободи та незалежності, через 8 років розпочав повномасштабне вторгнення в Україну. Але як і тоді, його теперішні спроби розбиваються вщент об український спротив. 

Це цікаво Гідність, Барикади, Вогнехреще, Небесна Сотня: згадуємо Майдан у 10 словах

Хроніка подій 18 лютого

• О 8:30 активісти та члени Самооборони Майдану розпочали мирну ходу Інститутською до будівлі парламенту. Під його стінами вони збиралися вимагати ухвалення акту про повернення до Конституції 2004 року та обмеження повноважень президента. Втім, шлях протестувальникам перекрили колони силовиків.
  
  Тим часом під Верховною Радою проходив провладний мітинг.
  
   
• Близько полудня між учасниками наступу і правоохоронцями почалися сутички, до яких спецпризначенці активно залучали тітушок.
  
   
• Силовики застосовували світло-шумові гранати. До них, як потім вдалося встановити, прикріплювали металеві деталі для збільшення ушкоджень. Спецпризначенці також використовували проти активістів газ, травматичну та стрілецьку зброю.

Протистояння на Інститутській та бічних від неї вулицях / Фото "Майдан 18 – 20 лютого. Як усе було" у фейсбуці

• Епіцентром протистояння між "беркутівцями" та активістами стали Маріїнський парк і Кріпосний провулок. Столична влада біля 16:00 зупинила метро, аби знерухомити столицю та не допустити стягування інших активістів у центр Києва.
  
  Під натиском озброєних силовиків люди почали відступати.
  
   
• На барикаді на вулиці Інститутській навпроти верхнього виходу зі станції метро "Хрещатик" утворилася тиснява. Силовики без розбору били людей гумовими кийками. Так, у другій половині дня на цій барикаді виявили тіло 61-річної Антоніни Дворянець. За словами очевидців, жінка кинулась захищати активістів від побиття. У цей час її кийком сильно вдарив спецпризначенець міліції, ймовірно, з підрозділу донецького "Беркуту".
  
  Приблизно у той самий час поблизу знайшли тіло 73-річного Якова Зайка, активіста та екснародного депутата України. Він помер від інфаркту, втікаючи від "беркутівців".
  
   
• Згодом силовики оточили, а потім і захопили Український дім на Європейській площі та атакували мітингувальників біля Жовтневого палацу. Натомість протестувальники знов повністю захопили будівлю КМДА.

Біля барикад на Інститутській знаходять жертв / Фото Мирослава Ганущака

• Увечері 18 лютого міліція оголосила про початок "зачистки" Майдану та закликала жінок і дітей залишити площу. Ближче до 20-ї години розпочався штурм. Співробітники МВС використовували бронетранспортери та наступали з двох боків: від Європейської площі та від Жовтневого палацу. Протестувальники намагалися стримувати атаки.
   
• Близько 20 години стало відомо про смерть молодого студента Олександра Плеханова. Він пішов з дому о 15:00, а востаннє телефонував рідним близько 18 години. Був активним учасником Євромайдану. Загинув, отримавши кульове поранення на Інститутській, помер у лікарні. За словами медиків, врятувати його було неможливо. Рівно через день після загибелі Олександр Плеханов мав отримати диплом бакалавра.
  
   
• Усього 18 лютого під час протестів загинули 22 активісти: Сергій Бондарев, Валерій Брезденюк, Віталій Васільцов, В’ячеслав Веремій, Антоніна Дворянець, Сергій Дідич, Яків Зайко, Олександр Капінос, Володимир Кіщук, Андрій Корчак, Володимир Кульчицький, Дмитро Максимов, Володимир Наумов, Юрій Нечипорук, Олександр Плеханов, Василь Прохорський, Віктор Прохорчук, Ігор Сердюк, Володимир Топій, Зураб Хурція, Сергій Шаповал.

  Також від тяжкої пневмонії та отруєння шкідливими газами, отриманих раніше на Грушевського, 18 лютого помер Максим Горошишин.

Хроніка подій 19 лютого

• Оборона Майдану тривала усю ніч. Проти активістів Майдану використовували вогнепальну зброю та світло-шумові гранати. Багатьом протестувальникам ницо стріляли просто у спини.
  
   
• У відповідь від майданівців у силовиків летіли "коктейлі Молотова" та бруківка. Навколо Майдану утворилася вогняна барикада.

Майдан під час спроби зачистки / Фото Getty images

• У ніч на 19 лютого спалахнув Будинок профспілок на Хрещатику. Там перебували поранені під час сутичок на Майдані активісти. Їх терміново почали евакуйовувати з приміщення. Будівлю вдалося загасити лише вранці 20 лютого, вона вигоріла фактично ущент, було зруйноване перекриття між 4 і 5 поверхами. На згарищі знайшли тіла 2 активістів – Олександра Клітинського і Володимира Топія.
  
   
• Протистояння між силовиками та самооборонівцями тривало. Наметове містечко вщент вигоріло. Правоохоронці витіснили протестувальників з частини Майдану Незалежності та зайняли позицію біля монумента Незалежності. У цей час із гучномовців можна було почути "попередження" про проведення "антитерористичної операції" у центрі Києва.
  
   
• Від смертельних поранень, зазнаних на вулицях Києва, 19 лютого загинули 6 активістів: Володимир Бойків, Олександр Клітинський, Юрій Пасхалін, Олексій Трофимов, Андрій Черненко, Віктор Швець.

  У цей же день у Хмельницькому біля будівлі СБУ, звідки відкрили стрілянину, загинув майданівець Дмитрій Пагор. Також на блокпості активістів, який мав перешкодити тітушкам та силовикам дістатися Києва, на трасі Одеса – Київ був вбитий Віктор Чернець. Водій невстановленого джипа, який пробивав дорогу внутрішнім військам, на шаленій швидкості збив його.

Зверніть увагу! Злочини, скоєні під час Революції Гідності, умовно об'єднані у справи Майдану. Загалом від подій, які відбувалися в центральній частині міста Києва під час Євромайдану, постраждало понад 2 500 осіб. 

У листопаді 2021 року Офіс генпрокурора повідомляв про процесуальне керівництво у 63 кримінальних провадженнях, вчинених під час Революції Гідності. Це понад 3 500 епізодів. У них повідомили про підозру 128 особам. 

4 жовтня 2023 року ДБР повідомило про завершення розслідування найбільшої справи щодо розстрілів на Майдані. У результаті розслідування судитимуть експрезидента Януковича, очільників МВС, СБУ та Міноборони за часів його каденції. Саме вони наказали організували штурм Майдану під виглядом "антитерористичної операції", внаслідок якого загинуло 67 людей, постраждали 887. Також були поранені 132 правоохоронці.

18 жовтня 2023 року п'ятьом беркутівцям оголосили вироки у справі розстрілів Майдану. Зауважимо, трьох із них – Олега Янішевського, Павла Аброськіна, Сергія Зінченка – звільнили з-під варти в грудні 2019 в рамках обміну полоненими з Росією. Двоє інших "беркутівців" Сергій Тамтура й Олександр Марінченко були виправдані судом.

28 грудня 2023 року Дніпровський районний суд Києва закрив провадження проти беркутівців Вадима Бетлія та Олега Козачишина через "закінчення строків давності для притягнення до відповідальності". Це трапилося через відсутність змін у законодавстві, тому чимало активістів та правозахисників попереджають про загрозу того, що й інші справи Майдану можуть завершитися таким же чином. Тому вони закликають внести зміни до законів, аби уникнути цього.

Хроніка подій 20 лютого – "Кривавий четвер"

Читайте також  Рани були на обличчях, їх зашивали наживо: спогади випускників Богомольця про Революцію Гідності

• У ніч на 20 лютого, попри проголошене перемир’я, сутички у центрі Києва не припинилися. Спецпризначенці продовжували використовувати водомет, а протестувальники періодично підпалювали петарди. Підступи до Майдану були перекриті, а в’їзд до Києва частково заблокований.
  
   
• Вранці частині автобусів із західних областей вдалося прорватися до Києва і з підсиленням на Майдані активізувалися сутички.
  
   
• Перший виступ угору Інститутською мітингувальники розпочали о 8:55. Активісти відтіснили силовиків до Жовтневого палацу. Саме за ним на пагорбах розташувався підрозділ спецпризначенців у чорній формі з жовтими пов’язками. Він відкрив вогонь на ураження.
  
  Завданням силовиків, вочевидь, було саме знищення активістів, адже вони цілились саме у голови, область серця та шиї.
  
   
• Після загибелі Олександра Балюка, Георгія Арутюняна, Богдана Вайди, Максима Шимка о 9:05 – 9:07 люди відступили з Інститутської, а за кілька хвилин почали другий наступ.
  
  Силовики знову відкрили вогонь після невеликого відступу до верхньої станції метро "Хрещатик" на Інститутській. Тоді смертельні поранення отримали Ігор Пехенько, Богдан Сольчаник та Андрій Саєнко.

Вигляд Майдану Незалежності 20 лютого / Фото Getty images

• Все відбувалось у якісь лічені хвилини – і о 9:10 та 9:11 на схилах та біля сходів до Жовтневого палацу спецпризначенці смертельно поранили Віталія Коцюбу, Олексія Братушку та Богдана Ільківа.
  
   
• Через 5 хвилин – з 9:16 до 9:21 – були вбиті Василь Мойсей, Василь Аксенин, Іван Тарасюк. Далі кулі поцілили в Ігоря Дмитріва та Андрія Дигдаловича.
  
   
• У наступному часовому проміжку до 9:29 ранку загинули Назар Войтович, Іван Бльок, Сергій Байдовський, Андрій Мовчан, Сергій Кемський, Микола Дзявульський, Валерій Опанасюк, Анатолій Корнєєв, Сергій Бондарчук, Ігор Костенко та Олександр Щербанюк.
  
   
• Ще 20 майданівців загинули у проміжок часу від 9:41 до 11:43. Серед них були: Едуард Гриневич, Олег Ушневич, Анатолій Жаловага, Володимир Жеребний, Роман Варениця, Роман Точин, Юрій Паращук, Ігор Ткачук, Володимир Зубенко, Іван Пантелєєв, Устим Голоднюк, Роман Гурик, Євген Котляр, Микола Паньків, Олександр Царьок, Володимир Чаплінський, Йосип Шілінг, Віктор Чміленко, Олександр Храпаченко, Леонід Полянський та Віталій Смоленський.

У блакитному шоломі – ще живий Устим Голоднюк / Фото Сергія Кузміних

• Більшість із полеглих цієї хвилі розстрілів намагалися відтягнути вниз до Майдану тіла побратимів. Для свого захисту вони використовували саморобні дерев’яні або металеві щити, а також щити, раніше відбиті у силовиків. На головах мали пластикові шоломи, які, на жаль, не могли захистити їх від бойових куль.

Активіст Віталій Дерех із ношами намагається дістатися до поранених побратимів (Дерех загинув, захищаючи Україну, в районі Попасної у травні 2022 року – 24 Канал) / Фото Getty images

• Ближче до 12:00 постріли припинилися, а силовики залишили позиції. На деяких інших локаціях Майдану рядові бійці внутрішніх військ почали здаватися майданівцям. Також до полудня стало відомо, що вранці загинули або були смертельно поранені 47 осіб.
  
   
• Після обіду протестувальники знов зайняли Український дім та увійшли до Жовтневого палацу. Там ще перебували 20 бійців внутрішніх військ. То були переважно солдати строкової служби, їх взяли у полон.
  
   
• У другій половині дня були відкриті всі станції метро, крім центральних. Тодішній виконувач обов’язків глави КМДА Макеєнко заявив про вихід з "Партії регіонів".

Важливо! Вдень 20 лютого виконувач обов’язків глави МВС Віталій Захарченко заявив, що через напади на силовиків з боку "екстремістів" він підписав указ про видачу правоохоронцям вогнепальної зброї.

• Останнім загиблим того дня став киянин Володимир Мельничук. Біля 17:00 куля снайпера прошила йому шию. Чоловік стояв без жодного захисту на терасі Жовтневого палацу і саме розмовляв телефоном із мамою.
  
   
• Загалом 20 лютого загинули та отримали смертельні поранення 48 осіб і 4 силовиків.

До Небесної Сотні також увійшли полеглі до 18 – 20 лютого, а також померлі після цих трагічних подій, герої:

Павло Мазуренко, Юрій Вербицький, Михаїл Жизневський, Сергій Нігоян, Роман Сеник, Віктор Хомяк, Олександр Бадера, Богдан Калиняк, Сергій Синенко, Давид Кіпіані, Андрій Цепун, Богдан Ільків, Олександр Подригун, Ігор Бачинський, Михайло Костишин, Владислав Зубенко, Артем Мазур, Тарас Слободян, Василь Шеремет, Іван Наконечний, Ольга Бура, Василь Аксенин, Дмитро Чернявський, Петро Гаджа, Анатолій Нечипоренко, Михайло Якубенко, Юрій Сидорчук, Олександр Гриценко, Віктор Орленко, Роман П’ятковський, Тарас Більчук.

Що було далі?

Вже ввечері 20 лютого на екстрене засідання зібралася Верховна Рада. Нардепи ухвалили постанову "Про засудження застосування насильства, що призвело до загибелі людей". Того ж дня силовиків почали виводити із міста, а на вулицях Києва та інших обласних центрів з’явилися патрулі Самооборони та місцевих мешканців.

Через день на Майдані прощалися із загиблими. Коли домовини з героями Небесної Сотні під "Пливе кача…" несли до останньої барикади вздовж Хрещатика, Янукович та його посіпаки поспіхом збирали речі та втікали з України.

Люди вшановують пам'ять Небесної Сотні на Майдані / Фото Getty images

Далі було встановлення нової коаліційної влади, представники Самооборони взяли під контроль Київ, революція добігала до свого переможного, хоч з гірким смаком, кінця.

Здавалося б, після жаху 18 – 20 лютого оновлена Україна та українці мають починати жити по-новому. Бажано щасливіше. Точно гідно. Так і стається. Правда із "щасливіше" – досі проблеми.

Наприкінці лютого в український Крим заходять "зелені чоловічки" Путіна. Росія анексує півострів і набиває його під зав’язку зброєю. Потім, використовуючи своїх маріонеток, захоплює частину Донецької та Луганської області, розв’язує війну. До застиглих у камені портретів Небесної Сотні додаються портрети нових героїв. Їх лік йде на тисячі.

До теми Після Євромайдану ми стали чимось іншим, – інтерв'ю з лідером студентських протестів

А далі стається катастрофа MH17, Іловайськ, оборона Донецького аеропорту, Дебальцеве, захоплення українських кораблів Росією в Азовському морі, постійні арешти та збільшення політичних в’язнів в окупованому Криму та на Донбасі. А далі, на 8 році війни, Росія влаштовує повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року. Цей "безкінечний місяць" триває досі. Боротьба триває досі та обов'язково завершиться поверненням усіх українських земель.

Українці змінилися і про них тепер навряд можна сказати словами з прислів’я "моя хата скраю…". Ці страшні часи навчили нас єднатися, відстоювати власну гідність та свободу і не зраджувати ідеалам полеглих героїв. Болюча, страшна, неосяжна жертва героїв Майдану та героїв війни не була марною і ніколи – ніколи не буде. Одного ранку Україна прокинеться у своєму щасливішому, мирному житті, з Кримом і з Донбасом.