Головні новини 20 січня: нові кандидати у президенти та День пам'яті загиблих "кіборгів"
Ілля Кива, Дмитро Гнап та Олександр Вілкул – нові кандидати у президенти. В Україні відзначачили День пам'яті загиблих "кіборгів". Представники Росії на Донбасі агітують людей отримувати паспорти РФ. У поїзді "Херсон–Львів" під пасажирами вже двічі зламалася полиця. У Греції тисячі людей протестують проти угоди з Македонією. Такими були головні новини 20 січня в Україні та світі.
Нові кандидати у президенти України
Соціалістична партія України висунула свого голову Іллю Киву кандидатом у президенти на виборах 2019 року. Таке рішення СПУ ухвалила на з'їзді в Києві.
Читайте також: Передвиборча агітація в Україні: скільки порушень законодавства виявили правоохоронці
На Facebook-сторінці Киви опублікований відеозапис його виступу, під час якого політик сказав: "Це важливий крок – ми повертаємося у велику політику після 10 років перебування у забутті".
Він додав, що участь у виборах президента є першим етапом, який СПУ ставить перед собою. Другим етапом політик назвав вибори до Верховної Ради, а третім – повернення до Соціалістичного інтернаціоналу та відновлення позицій у Європейській соціалістичній партії.
Дивіться відео, на якому Кива коментує своє висування у президенти:
Пізніше політична партія "Сила людей" висунула колишнього журналіста Дмитра Гнапа кандидатом на виборах президента України. Таке рішення члени політсили ухвалили на 10-му всеукраїнському з'їзді партії в Києві.
"Сила людей" опублікувала у Facebook відео зі свого з’їзду, на якому Гнап заявив, що планує запустити публічну кампанію фандрайзингу (процесу залучення грошей), щоб зібрати 2,5 мільйона гривень на внесок для реєстрації його кандидатом у президенти.
Я вважаю, що ми повинні підтримати єдиного кандидата від демократичного табору, якщо він з'явиться. (…) Але є одне але. Я не вірю в те, що такий кандидат буде, що наші більш досвідчені політики по демократичному табору зможуть втамувати свої амбіції і об'єднатися,
– сказав екс-журналіст.
Що відомо про Дмитра Гнапа?Український журналіст, телевелучий, громадський активіст. Закінчив філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Працював кореспондентом, редактором, ведучим новин на каналах "СТБ", "Перший національний", UBC.
У 2001-2007 роках був членом політичного блоку (згодом партії) "Наша Україна". З 2008 року – голова громадської ініціативи "Комітет прямої дії". У 2012 році заснував агенцію журналістських розслідувань "Слідство.інфо". У 2013-2018 роках був керівником проекту "Слідство.інфо" на "Громадському ТБ". У червні 2018 року оголосив, що йде в політику.
Згодом у Запоріжжі учасники форуму "За мир і розвиток" висунули народного депутата з фракції "Опозиційний блок" Олександра Вілкула як єдиного кандидата від опозиційних сил на президентських виборах.
Читайте також: Кандидати у президенти України-2019: список
Офіційний сайт партії "Опозиційний блок" повідомляє, Вілкул акцентував увагу на чотирьох кроках, які повинні привести Україну до успіху, і на яких повинна зосередитися влада відразу після президентських виборів: мир, нова Конституція, економічне зростання і соціально відчутні результати економічного розвитку.
Виступаючі на форумі підтримали позицію О. Вілкула, зазначивши, що саме він є реальним кандидатом від опозиційних сил, що володіє необхідними якостями характеру, знаннями і досвідом, здатними об'єднати громадян і привести Україну до успіху,
– мовиться у повідомленні партії.
Нагадаємо, перший тур голосування за майбутнього президента України відбудеться 31 березня. Його офіційні результати повинні повідомити до 10 квітня. Якщо буде рішення про проведення другого туру президентських виборів, то він відбудеться 21 квітня.
Станом на сьогодні документи до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатами у президенти України подали 12 осіб. Десятьох із них ЦВК зареєструвала.
День пам'яті загиблих "кіборгів"
У неділю, 20 січня, в Україні відзначили День пам'яті загиблих "кіборгів". У Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі в Києві відбувається панахида за загиблими українськими захисниками Донецького аеропорту.
Читайте також: Бої за Донецький аеропорт: у мережі опублікували досі не бачене відео
Ми повинні бути вдячні тим людям, які першими віддали своє життя там, у Донецькому аеропорті, і стримали ворога. І дякувати тим, які залишилися живими, за те, що вони, незважаючи ні на що, боронили Українську державу,
– виголосив у своїй промові перед панахидою намісник Свято-Михайлівського Золотоверхого чоловічого монастиря архієпископ Агапіт.
Панахида за загиблими "кіборгами"
Крім того, цього ж дня на території Міноборони відбулися заходи із вшанування загиблих захисників Донецького аеропорту. У заходах брали участь президент Петро Порошенко з дружиною Мариною, міністр оборони Степан Полторак та родичі загиблих.
Нам випала честь жити в один час із неймовірними героями, які вже стали легендою. Запекле протистояння українських воїнів з російськими агресорами в Донецькому аеропорту завершилося наприкінці січня. Не витримали стіни. А от українські воїни вистояли, не зламалися і здобули безсмертну славу. І тому – перемогли! Біль і вдячність спонукають нас пам’ятати про всіх, хто віддав своє життя за свободу і незалежність України… Вічна пам'ять полеглим героям! Слава живим захисникам Донецького аеропорту! Слава Україні!
Опубліковано Петром Порошенком Субота, 19 січня 2019 р.
Більше того, на території вуличної експозиції Музею АТО в Дніпрі також вшанували пам’ять загиблих захисників Донецького аеропорту. Захід відбувся біля інсталяції, яка імітує руїни знищеного аеропорту.
У пам’ять про оборонців учасники заходу під звуки військового оркестру запалили 242 сині та жовті свічки. До слова, саме стільки днів тривали бої за ДАП. Крім того, організатори оголосили хвилину мовчання.
У пам’ять про оборонців запалили 242 свічки//Фото: Радіо Свобода
Що відомо про бої за Донецький аеропорт?Вони тривали з вересня 2014 року до 21 січня 2015 року і стали одними з найзапекліших на сході України. Бої розгорнулися між українськими військами, бійцями-добровольцями з однієї сторони та силами проросійських збройних угруповань з іншої. 18-21 січня 2015 року внаслідок підриву терміналу аеропорту загинули 58 захисників України. 21 січня було ухвалено рішення відвести українських бійців з нового терміналу, оскільки цей об'єкт було повністю зруйновано і він був не придатним для оборони.
Оборона терміналів аеропорту тривала 242 дні. Бої за Донецький аеропорт стали символом незламності та бойового духу українського війська, а захисники терміналів отримали прізвисько "кіборги".
Агенти РФ на Донбасі агітують отримувати паспорти Росії
Такими діями Росія фактично бере на себе відповідальність за війну на Донбасі.
Читайте також: Які прийоми використовує Кремль для впливу на свідомість росіян: зізнання екс-оператора ВДТРК
"Нещодавно там був такий собі Микола Старіков. Він там проводив заходи і активно лобіював, що жителям Донбасу треба надавати російські паспорти. Це був не єдиний посил для жителів Донбасу. Про це у всіх сепаратистських ЗМІ активно заявляють", – розповів представник омбудсмена Павло Лисянський.
Я в цьому вбачаю те, що людей хочуть втягнути у політичну маніпуляцію та у військовий конфлікт. Головний посил у тому, що РФ такими діями фактично бере на себе відповідальність у цій війні на Донбасі, хоча офіційно її не визнає,
– додав Лисянський.
При цьому він запевнив, що Україна захищатиме своїх громадян і відстоюватиме їх усіма засобами. Він також зауважив, що такі дії РФ не мають юридичної сили.
До слова, у грудні 2018 року Держдума Росії дала президентові РФ Володимиру Путіну право визначати категорії іноземців та осіб без громадянства, які можуть подати заяву на отримання громадянства РФ у спрощеному порядку. До таких найперше належать громадяни України.
"Укрзалізниця" знову "відзначилася"
У пасажирському поїзді сполученням "Хeрсон–Львів" під пасажиром Віктором Гарвоном, який намагався зайняти своє верхнє місце, зламалась полиця. Це вже другий випадок за два тижні.
Читайте також: На Київщині зійшов з рейок вантажний потяг: 8 пасажирських поїздів затримуються в дорозі
Віктор Гарвон написав, що у нього зламалась полиця у потязі №110 "Хeрсон–Львів" у 14 вагоні. Крім того, пасажир стверджує, що на нижній полиці їхала глухоніма пасажирка, яка сильно перелякалась, проте, на щастя, травм ніхто не отримав.
Вирячeні очі, шок. Вона була глухонімою щe до того, як полиця провалилась,
– додав депутат.
Також Гарвона зазначив, що у присутності начальника поїзда та електромеханіка було складено акт та пояснення щодо інцидента.
Більше того, 8 січня у цьому ж поїзді, але вже у 10 вагоні, також стався обрив кріплень верхньої полиці.
Повністю відірвався трос, який тримав полицю. Додаткових фіксаторів у полиці немає. Слава Богу, що чоловік у цей момент сидів і встиг швидко зреагувати,
– написала пасажирка поїзда Світлана Нездатна у себе на Facebook-сторінці.
У Греції протести
Десятки тисяч людей вийшли на мітинг в Афінах. Мітингувальники виступають проти угоди з Македонією про перейменування балканської країни.
Читайте також: У 2019 році в Росії почнуться масові протести, і їй буде не до Донбасу, – професор з РФ
Відомо, що громадянські групи активізували кампанію в соціальних мережах, щоб залучити якомога більше демонстрантів на площу Синтагма на акцію протесту. Більше того, місцева влада, церкви і монастирі орендували десятки автобусів в регіонах, щоб привезти людей з усієї країни до столиці.
Пізніше грецька поліція застосувала сльозогінний газ проти демонстрантів. Крім того, в Афінах у сутичках з мітингувальниками постраждали 10 поліцейських.
Відомо, що групи радикально налаштованих демонстрантів кидали каміння, фарбу і інші предмети в поліцейських, які відповіли сльозогінним газом. Крім того, один чоловік, одягнений в грецький прапор, напав на поліцію з великою палицею, в той час як інші розмахували великими прапорами на дерев'яних держаках і наносили удари по офіцерах.
За офіційними даними поліції, в акції протесту беруть участь не більше 60 тисяч осіб. Це менше, аніж брали участь в аналогічному мітингу в лютому минулого року, до підписання угоди, і набагато нижче "понад 600 тисяч", яких очікували організатори протесту.
До слова, голосування за угоду з Македонією в грецькому парламенті відбудеться наступного тижня. Очікується, що уряд зуміє отримати підтримку більшості депутатів.
Що буде після набуття чинності угоди з Македонією?Угода покладе край одній із найтриваліших у світі дипломатичних суперечок, яка розпочалась майже три десятиліття тому з проголошенням Македонією незалежності. З 1991 року Афіни заперечували, що Македонія має право носити свою назву, оскільки Греція має одноіменну провінцію, яка в давні часи була колискою імперії Александра Македонського.