Атака неподалік Кримського мосту: Світан назвав особливість знищення порому "Славянін"
- ГУР знищило російський залізничний пором "Славянін", що був останнім з трьох, які використовувались для перевезення вантажів через Керченську протоку.
- Атака була здійснена за допомогою безпілотників, які проникли під радіогоризонтом російської ППО, що дозволило завдати удару по порту "Кавказ".
У ніч на 6 квітня спецпризначенці ГУР вивели з ладу російський залізничний пором "Славянін" у Керчі. Це був останніх з трьох поромів ворога. Були удари по порту "Кавказ", який розташований за 10 кілометрів від Кримського мосту.
Там розміщена щільна протиповітряна оборона. Полковник запасу ЗСУ, льотчик-інструктор та військовий експерт Роман Світан зауважив 24 Каналу, що ГУР знайшли відповідний механізм.
Читайте також "Був важливий, як Кримський міст": яку рідкісну ціль знищили СОУ в Криму і до чого там готуються
Як ГУР ліквідували пором "Славянін"?
Роман Світан розповів, що ці три пороми підходили до порту "Кавказ", завантажували залізничні цистерни, вагони. Всередині прокладена залізниця. Далі він переправлявся через Керченську протоку, підходив до Криму і там розвантажувався.
Далі ці вагани ставали на рейки. Поїзд переїжджав у Керченську протоку, минаючи Кримський міст. Річ у тім, що після того, як СБУ пошкодила міст, інтенсивність його використання у воєнному режимі зменшилась. Вони просто боялися возити військові вантажі,
– сказав військовий експерт.
Росіяни розуміли, що підрив якогось вагона з боєприпасами знищить міст назавжди. Частина військових вантажів йшла через поромну переправу. Там не завжди можна переправлятися. Тому що Керченська протока досить вибаглива. Бувають шторми, лід, багато проблем. Особливо у зимовий період. Але згодом пором знову почав ходити.
Цих поромів було три. Останній ГУР добило, повністю припинило можливість залізничного поромного з'єднання через Керченську протоку. Причому проникнувши під порт "Кавказ". Там нещодавно були удари. Це за 10 кілометрів від Керченського мосту. Він був під щільною завісою російської ППО. Якщо проникнули, то знайшли механізм,
– підкреслив полковник запасу ЗСУ.
Насамперед безпілотники можуть заходити з боку моря на максимально малих висотах без жодних додаткових складних систем для оминання рельєфу місцевості, для того, щоб укритися від ППО ворога. Тому якщо море не сильно штормить, то можна триматися на максимально низькій висоті.
Земля кругла, тому є таке поняття, як радіогоризонт. На певній відстані від локаторів є так звана "мертва зона". Коли йдеш на максимально малій висоті, під радіогоризонтом, залишається кілька десятків секунд на реакцію. Російська ППО не завжди встигає. Можна зайти на максимально малій висоті з моря та відмінусувати російські берегові комплекси,
– пояснив Світан.
Крім того, можна заходити під радіогоризонтом, використовуючи гори. Тобто якщо зайшов з боку моря, пройшов через щілину, радіогоризонт, який створює сама гора, можна так само виконувати завдання у Криму.
Найімовірніше, у такий спосіб виконувався захід щодо порту "Кавказ". Тобто на максимально малій висоті зайшли під радіогоризонтом. Росіяни не побачили, хоча така можливість була. Вони дали можливість відмінусувати порт "Кавказ", а потім і пором. Тому на цей момент у росіян лишився один механізм залізничної переправи – це Керченський міст,
– додав льотчик-інструктор.
ГУР добило "Славяніна": що відомо?
Вночі 6 квітня ГУР ліквідувало останній залізничний пором росіян у Керчі. Російський залізничний пором "Славянін" атакували безпілотниками. Завдяки ударам України судно остаточно було виведено з ладу.
Відомо, що пором "Славянін" відігравав важливу роль у забезпеченні російських військ у тимчасово окупованому Криму. Ним перевозили паливо, озброєння, техніку та боєприпаси.
Керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко пояснив наслідки ураження російського залізничного порома "Славянін". Він був останнім таким поромом на плаву в окупантів у Керченській протоці. Тому у ворога виникнуть серйозні проблеми з військовою логістикою.