А проте "Руська трійця" змогла подолати опір режиму та здійснити дещо дуже важливе для української мови. 24 Канал розповість про це трохи докладніше.
Фонетичний землетрус проти державної машини: як зародилася "Руська трійця"?
На українських землях під короною Габсбургів у першій половині ХІХ століття панувала жорстка культурна ієрархія. Адміністрація розмовляла німецькою мовою, аристократія та інтелігенція – польською, а церква використовувала мертву церковнослов'янську. Мову ж мільйонів місцевих селян-русинів вважали "хлопським діалектом", нездатним передавати високі думки чи бути мовою літератури.
І от саме у цій інтелектуальній пустелі виринули троє молодих студентів греко-католицької семінарії – Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький, яких згодом назвуть "Руською трійцею". На перший погляд – вони просто видали книгу, але насправді – зламали багатовіковий психологічний бар'єр і перетворили розмовну українську мову на повноцінний інструмент європейського книгодрукування. І це попри шалений опір державної машини.
Поштовхом для "Руської трійці" стали ідеї німецького філософа фон Гердера – той у своїх працях проголосив, що "душа нації живе в її мові", і що кожна народність має право на власний голос в історії. Також Шашкевич, Вагилевич і Головацький жадібно читали праці чеських та словацьких будителів Яна Коллара та Павела Шафарика. Вони бачили, як інші слов'янські народи імперії починають збирати свій фольклор і творити власні літератури.
Троє юнаків уклали таємну угоду – присвятити своє життя тому, щоб витягнути рідну мову з сільських хат і підняти її на п'єдестал високої культури. Але для створення української книги не вистачало не тільки текстів, а й самої системи письма. Тогочасна еліта, якщо й намагалася писати для народу, використовувала незграбну суміш церковнослов'янських, польських та місцевих слів, записану важким правописом. Це банально важко було читати.
Маркіян Шашкевич, лідер та візіонер гурту, запропонував геніальне у своїй простоті рішення, яке стало справжнім мовознавчим землетрусом. Він запровадив фонетичний правопис за принципом "пиши як чуєш, а читай як видиш". Та навіть використання літер "є", "і", "ї" та відмова від твердого знака наприкінці слів вже робили текст живим та зрозумілим кожному.
Для влади все це скидалося на небезпечний політичний маніфест. Відтак вже перша спроба "Руської трійці" видати збірку з назвою "Зоря" у 1834 році зазнала нищівного краху. Австрійська цензура у Львові, яку очолював консервативний греко-католицький священник Венедикт Левицький, категорично заборонила друк. Левицький був шокований тим, що семінаристи наважилися писати "простонародною" мовою – це пахло бунтом.
Найцікавіше про "Руську трійцю" та прорив із "Русалкою Дністровою": дивіться відео krupliakAn
Лещата цензури та поліцейський терор: як вдалося видати "Русалку Дністровую"?
Проте молоді романтики не здалися. Яків Головацький, найбільш прагматичний з трійці, під час своїх мандрівок налагодив контакти з інтелектуалами в інших частинах імперії. Сформувалося ризиковане рішення – таємно переправити рукопис нової збірки до Буди (нині частина Будапешта), де цензура була менш обізнаною в нюансах галицьких лінгвістичних війн.
У 1837 році у друкарні Королівського університету в Буді за сприяння сербського друга Георгія Петровича побачила світ "Русалка Дністровая". Це була невелика книжечка, але її вага в історії виявилася колосальною. Вона містила народні пісні, оригінальні вірші Шашкевича та Вагилевича, переклади сербського фольклору, і все це – живою народною мовою та надруковане новим фонетичним алфавітом.
Коли наклад, а це близько 1000 примірників, прибув до Львова, австрійська поліція за доносом місцевих консерваторів забрала майже все. Близько 800 примірників були негайно конфісковані й замкнені у підвалах цензурного відомства. І все ж дві сотні екземплярів встигли розібрати.
Проти "Руської трійці" розпочалися репресії. За ними встановили таємний нагляд. Шашкевича після висвячення відправили до найбідніших сіл, де він помер у злиднях від туберкульозу всього у 31 рік. Вагилевич, не витримавши тиску та маргіналізації, згодом відійшов від активного українського руху. А Головацький став пізніше професором, а під кінець життя змінив свої погляди.
Здавалося б, імперія виграла, розчавивши молодих ідеалістів. Проте конфіскація "Русалки Дністрової" була пірровою перемогою габсбурзької бюрократії. Ті кілька сотень примірників, що розійшлися Європою, зробили свою справу – вони довели світові та, найважливіше, самим українцям, що їхня мова існує, вона красива, гнучка і здатна бути мовою літератури.
А фонетичний принцип Шашкевича, за який його так жорстоко переслідували, сьогодні є абсолютною основою сучасної української орфографії. "Руська трійця" здійснила концептуальний прорив – вивела українську ідентичність із тіні імперських наративів і поставила її в один ряд із модерними європейськими націями, що саме формувалися у горнилі XIX століття.