Мовиться, ясна річ, про Переяслав. І 24 Канал розповість про все це трохи докладніше.
Руський період: як з'явилося місто Переяслав?
Переяслав виник не випадково і не десь на узбіччі великої історії. Джерела пов'язують його заснування з князем Володимиром і 992 роком – літопис описує легенду про битву з печенігами, коли руський юнак-кожум'яка переміг печенізького богатиря і цим "переяв славу" собі, від чого й пішла назва міста. Є й згадка під 907 роком у "Повісті минулих літ" – у тексті мирного договору князя Олега з Візантією Переяслав названо третім найбільшим містом Русі після Києва та Чернігова, але історики вважають це пізнішою вставкою.
Позиція міста – на річковому вузлі, поблизу важливого шляху до степу – зробила Переяслав природним форпостом, а не просто поселенням. Тут межа між осілим світом і кочовим степом була не абстракцією, а щоденною реальністю. Відтак вже у ранньому середньовіччі місто стало дійсно важливим політичним центром, вузлом контролю над південним рубежем Русі. Воно навіть було столицею Переяславського князівства від середини XI століття до руйнування монголами у 1239 році.
Після монгольської навали місто не зникло з історичної сцени, а продовжило життя вже за інших політичних обставин. На початку XVII століття Переяслав став полковим містом Війська Запорозького, і у джерелах він фігурує як Переяславський полк аж до 1781 року. Це означало, що місто залишалося не лише локальним осередком, а важливою частиною військово-адміністративної системи, де концентрувалися люди, зброя, управління і рішення.
Прогулянка історичним Переяславом: дивіться відео kiril_koval
Козацька доба: коли Переяслав став нервом великої війни?
Справжній вибух значення Переяслава припав на роки Визвольної війни українського народу 1648 – 1654 років. Джерела прямо називають місто одним із найважливіших центрів козаків, базою козацької артилерії та місцем збору військ. Це вже був військовий організм, із яким вирішували, де стоятиме табір, звідки підуть загони та де відбуватиметься політичне збирання сил.
Саме тоді Переяслав став майданчиком для переговорів, дипломатичних актів і рішень, які визначали напрямок цілої епохи. Як, до прикладу, Переяславське погодження 1649 року про перемир'я з Річчю Посполитою. Або сумнозвісна Переяславська рада 1654 року. Для історика це класичний приклад того, як невелике за сучасними масштабами місто стає сценою події імперського рангу.
На початку 1654 року у Переяславі відбулися переговори між українцями, представленими гетьманом Богданом Хмельницьким, і кількома московитами, які відстоювали інтереси царя Олексія Михайловича. Тоді все завершилося усною згодою про військовий союз та прийняття протекторату царя для спільної боротьби проти Речі Посполитої (Московія згодом, звісно, порушила всі домовленості).
Переяслав не вичерпав своєї ролі й після тієї ради. У 1659 році тут сформували Переяславські статті гетьмана Юрія Хмельницького з російським урядом, а в 1674 році – Переяславські статті козацької старшини десяти полків Правобережної України з князем Григорієм Ромодановським щодо умов переходу Правобережної України під владу царя. Ось так, на жаль, місто стало майданчиком, де оформлювали не тільки політичні компроміси, а й залежності.
Цікаві факти про історію міста Переяслав: дивіться відео TeleconStudio
Війни XX століття: яким було нове повернення Переяслава у центр подій?
У XX столітті Переяслав знову опинився на лінії великої історії. 15 грудня 1919 року під час Київської операції наступу Південного і Південно-Східного фронтів місто зайняла Червона армія. А у 1941 – 1943 роках воно пережило німецьку окупацію. А от за радянської доби довелося пережити ще одну ганебну сторінку – Переяслав ставав символічним майданчиком у 1954 році для святкових урочистостей з нагоди 300-річчя Переяславської ради.
У такий спосіб влада СРСР – абсолютно у дусі російських імперських традицій – просувала концепцію сприйняття українців як "молодших братів" росіян. Назва міста теж віддзеркалювала ці політичні настрої – з 1943 по 2019 рік воно було Переяславом-Хмельницьким. І лише 30 жовтня 2019 року було перейменоване назад на Переяслав.
Сьогодні економіка Переяслава значною мірою тримається на сфері послуг і обслуговуванні туристів. Найважливіший туристичний об'єкт – Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав". У його складі є музеї народної архітектури та побуту Середнього Придніпров'я, декоративно-прикладного мистецтва Київщини, космосу, та архітектури давньої Русі. Це означає, що місто не просто зберігає минуле, а перетворює його на живу тканину сучасності.
Тож відповідь на головне запитання проста й водночас багатошарова: Переяслав постійно опинявся у центрі великих рішень тому, що сам його географічний шов – між річками, степом і шляхами до Дніпра – робив місто природним місцем для оборони, збору сил і переговорів. А коли місто століттями звикає бути порогом між світами, воно неминуче стає сценою історії.