Ось у такій атмосфері 30 серпня пролунали постріли, які змінили траєкторію світової історії – це був замах на Владіміра Леніна на заводі Міхельсона, що став каталізатором для старту Червоного терору. 24 Канал розповість про це трохи докладніше.
Чому три постріли майже впритул не змогли вбити Леніна?
Відверто кажучи, вся ця історія про замах на Владіміра Леніна є одним із наймасштабніших політичних міфів, зітканим із суперечностей, фальсифікацій та розрахунків. Варто глянути лише на її початок – лідер більшовиків раптом ігнорує попередження про небезпеку й те, що того самого ранку 30 серпня 1918 року у Петрограді було вбито очільника місцевої ЧК Мойсея Урицького, і їде на мітинг до робітників заводу Міхельсона
Далі більше – він виступав без охорони, що просто безпрецедентно самовпевнено для лідера, чию голову вже оцінили вороги. І от – ну, геть несподівано – поки Ленін прямував до свого автомобіля у густих сутінках, пролунали три постріли. Дві кулі досягли цілі – одна пробила шию, інша влучила у ліве плече, пошкодивши легеню. Вождь більшовиків упав серед охопленого панікою натовпу.
Здавалося б, класичний політичний замах – але саме тут починається територія ще більших аномалій. Замість ретельного розслідування, більшовицька верхівка влаштувала блискавичний театр – головною підозрюваною миттєво стала Фанні Каплан, 28-річна есерка, яку затримали неподалік від місця злочину. Офіційна версія проголосила її фанатичною вбивцею, яка діяла за завданням партії соціалістів-революціонерів.
Однак дослідники вказують на кричущу фізичну неможливість такого сценарію – Каплан була практично сліпою. Роки каторги у царських тюрмах знищили її зір настільки, що вона ледве розрізняла силуети. Зробити три прицільні постріли у напівтемряві, у рухому ціль, крізь натовп – складне завдання навіть для тренованого стрільця, а Каплан такою не була – хоча після лікування у Харкові її зір дійсно дещо покращився.
Цікаво, що зброю на місці злочину знайшли, але пістолет системи "Браунінг" принесли до ЧК лише через кілька днів – чи то через хаос, чи з інших невідомих причин. Чи був це той самий пістолет? Коли у 1922 році під час операції з шиї Леніна витягли одну з куль, виявилося, що її калібр збігається зі зброєю, з якої нібито стріляла Каплан – але це й усе. От, і як тут не припустити, що офіційна версія була сфабрикована?
Замах на Леніна 30 серпня 1918 року – які моторошні наслідки він мав: дивіться відео 24Канал
Що породило найкривавішу машину терору ХХ століття?
Але якщо стріляла не Каплан, то хто? Є версія, що замах міг бути результатом жорстокої фракційної боротьби всередині самої більшовицької партії. Головним бенефіціаром ситуації став Яків Свердлов – саме він миттєво перебрав на себе керівництво державою, ізолював пораненого Леніна від соратників і, що найголовніше, віддав наказ про негайний розстріл Фанні Каплан. Але фактичних доказів його причетності до організації замаху не існує.
Тим часом жінку стратили вже 3 вересня – без суду, без очної ставки, а тіло спалили у металевій бочці в Олександрівському саду Кремля, знищуючи всі сліди та свідчення. Та байдуже до того, чия рука насправді натиснула на гачок, наслідки тих пострілів стали катастрофічними для мільйонів – бо більшовикам був життєво необхідний сакральний мученик і залізобетонний привід для легалізації масових репресій, і вони дістали все це.
Уже 5 вересня 1918 року Раднарком видав сумнозвісний декрет "Про червоний терор". Постріли на заводі Міхельсона розв'язали руки системі, перетворивши політичне насильство на державну індустрію. Саме тоді було стерто межу між правосуддям і помстою, а ЧК здобула необмежені права на позасудові розправи, створення концтаборів та взяття заручників.
За кожну краплю крові вождя система вимагала ріки крові "класових ворогів". Тобто справжня трагедія полягала не у тому, що хтось тоді намагався вбити диктатора, а у тому, що ті три постріли стали педаллю газу для машини смерті, яка перемелювала людські долі протягом наступних семи десятиліть. Таємниця заводу Міхельсона залишається нерозкритою до кінця, але її кривавий спадок світ відчуває й досі.