Навіщо у давнину у ванних кімнатах ставили біде та коли вони з'явилися взагалі – повідомляє 24 Канал.
Цікаво Чому у ванній кімнаті швидко з'являється пліснява
Коли з'явилося біде
Прообраз біде відомий людству ще з античних часів. Археологи довго не могли зрозуміти, чому біля туалетів часто були невеликі кімнатки з мармуровим оздобленням чи мозаїкою, в яких всередині стояли невеликі ванночки глибиною 20 – 25 сантиметрів. Однак згодом вчені дійшли висновку, що саме такий вигляд мали перші біде. Крім того, про регулярне миття після відвідування туалету писали й у священній книзі мусульман – Корані.
У часи Римської цивілізації та Середньовіччя особистої гігієни дотримувалися не так регулярно, адже навіть просте миття тіла вважалося гріхом. Однак в епоху Ренесансу забуті традиції відроджувалися не лише в культурі, а й в гігієні. Тоді ж знову почали відроджуватися біде. Особливо традиція з використанням біде популяризувалася у Франції, звідки й походить це слово.
Загалом, слово "bidet" перекладається з французької як "маленький коник" або "поні". Назва здається дивною лише на перший погляд, проте повністю відображає процес використання біде. Так, у XVIII столітті біде складалося зі стільця, у якому стояла невелика фарфорова ванночка подовженої форми. Аби скористатися біде, потрібно було сісти на дерев'яний каркас, що нагадувала вершника.
Біде XVIII століття / Фото з відкритих джерел
Вже у XX столітті, з появою водогонів, почалися з'являтися біде, які більше нагадують сучасну сантехніку.
Біде було не лише для гігієни
Цікаво, що біде не завжди використовувалося за призначенням. Звісно, у першу чергу їх встановлювати для особистої гігієни, однак деякі факти дійсно можуть здивувати.
По-перше, у XVIII столітті часто біде мало еротичний підтекст. Художник Луї Леопольд Бойль (Буаї) навіть зобразив жінку, яка користувалася біде. Крім того, ці маленькі ванночки часто ставили у борделях, через що чоловіки та жінки часто асоціювали біде зовсім не зі способом підтримки особистої гігієни.
По-друге, існують факти, що часто біде ставало "поїлкою" для домашніх улюбленців придворних дам. Так, там завжди була свіжа та чиста вода, тому чотирилапі часто пили з них воду, а слуги в особистих листуваннях бідкалися, що треба мити не після господарів, а після їхніх песиків.
По-третє, часто біде ставало символом розкоші або соціального статусу сім'ї. Тоді підмивання ставало обрядовим, аби продемонструвати свою заможність.
Ба більше, у деяких італійських аристократичних маєтках біде часом використовували як імпровізоване відро для льоду, щоб охолоджувати пляшки вина під час званих вечорів.