Як пише 24 Канал з посиланням на Будинок-музей Тараса Шевченка в Києві, у своєму заповіті він, з-поміж іншого, написав про підтримку зі своїх бойових виплат музею. Нещодавно волю Романа Ратушного було виконано. Що саме зробили у музеї, розповідаємо далі.
До теми Символ геніїв і репресій: що відомо про унікальний будинок "Слово", де творила українська еліта
Як у Будинку-музеї Тараса Шевченка виконала заповіт Романа Ратушного
Завдяки заповітові Романа Ратушного відомий арборист Володимир Ветроградський провів базове лікування шовковиці Шевченка, якій 200 років.
Нарешті сталося – виконали важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр "Холодний яр" Романа Ратушного. Пам’ять про героя – це продовження справи, втілення в життя ідей Романа. І тут, навколо віковічної шовковиці Шевченка, якось об’єдналися думки та дії арбориста Володимира Ветроградського, мами Романа Ратушного письменниці Світлани Поваляєвої, працівників Будинку-музею Тараса Шевченка,
– написали у музеї.
Там розповідають, що легендарну двохсотлітню шовковицю у 2010 році вдалося врятувати, тепер же відомий арборист Володимир Ветроградський провів її базове лікування. "Деревний хірург" за 25 років врятував близько двох тисяч дерев по всій Україні, знає кожне дерево в Ботсаду ім. Фоміна, а після деокупації Київщини лікував дерева, що постраждали від обстрілів.
Упродовж трьох місяців ми всі із захопленням стежили як Володимир рятував віковічне дерево. Це була надскладна робота талановитого арбориста – справді дереволюба, а ще альпініста, столяра, інженера, біолога,
– діляться музейники.
Як виглядає легендарна шовковиця / Фото Будинок-музей Тараса Шевченка в Києві
За їхніми словами, лікування передбачало очищення стовбура від гнилих та напівзруйнованих частин, обробку від грибкової інфекції, встановлення елементів підсилення стовбура, 7-ступеневе пломбування довговічними синтетичними наповнювачами, що дають змогу більш швидкого відновлення втрачених контурів дерева.
Крім того, Володимир ґрунтовно очистив стовбур дерева від бетонно-цементних пломб, цегли, вапняної суміші, що пригнічували загоювання ран, а також витягнув 12 цвяхів, що забивались у дерево упродовж років. Через надскладну конфігурацію ран пломбування проводилося повністю вручну. Уперше за 200-річну історію дерева арборист провів структурну обрізку верхівкових ярусів шовковиці, усунув більшу частину конфліктів гілок з прилеглими будівлями та створив простір для кращого освітлення крони.
Разом з тим була проведена і складна процедура сегментного вивільнення стяжки, щоб зберегти всі живі частини кори дерева. Сталева дротяна стяжка свого часу зберегла від розколювання два основних стовбури, та водночас за довгі роки призвела до часткової атрофії кори дерева. Навіть підпору нахиленої шовковиці модернізував Володимир.
І родзиночка – створено спеціальну внутрішньо-стовбурову капсулу для вторинних коренів дерева, що виросли вище рівня ґрунту. Максимально збережено зовнішню екосистему кори, що формувалася упродовж всього життя шовковиці, проведено глибинне підживлення кореневої системи,
– додали у музеї.
Там також зауважують, що Володимир Ветроградський вважає, що легендарна шовковиця після лікування отримала друге дихання і може прожити при належному догляді ще не одну сотню років.