Інструмент стримування впливу: як в Україні змінювали форму правління
Україна, за непрописаною нормою, парламентсько-президентська держава. У Конституції чітко цього рядку знайти неможливо, проте можна відстежити за окремими нормами.
Мовиться саме про ті правила, які стосуються повноважень президента або парламенту. Утім, фахівці звернули увагу на невідповідність записаному.
До теми Конституція переобтяжена, – Безсмертний сказав, що треба змінити
Політолог Микола Давидюк зазначив, що ситуація подеколи залежала від президента, тобто вони собою змінювали інструмент Конституції. Експерт додав, що Україна залишалася з парламентсько-президентською формою правління, але у часи каденції Віктора Ющенка держава працювала більше у парламентській формі.
Він відмежувався і зосередився на обов'язках саме президента – міжнародних відносинах та обороні. Тоді й була вперше змінена Конституція 1996 року, до того розширені повноваження, у порівнянні з парламентом, мав президент – згодом обов'язковою стала коаліція під куполом і підзвітний Верховній Раді уряд.
В період президентства Януковича Конституцію переписали
Утім, вже за Віктора Януковича ситуація змінилась і Конституцію теж переписали – відбудували жорстку авторитарну вертикаль, яку очолював президент. Післямайданний лідер Петро Порошенко теж де-факто майже самостійно керував державою, попри повернення попередньої Конституції.
Парламентсько-президентська – це швидше як інструмент стримування, якщо президента понесе в іншу сторону, яка не потрібна населенню,
– політолог Микола Давидюк.
Януковича скинули силою, а шаленим антирейтингом з браком голосів на виборах 2019 року – помстилися Порошенку. Проте громадяни, знову ж таки, віддали усі важелі впливу президенту Володимиру Зеленському.
Як в Україні змінювалась форма правління: дивіться відео
"Тяжіє (населення – 24 канал) до президентської республіки, навіть більше, аніж за часів Януковича – у зв'язку з монокоаліцією, з абсолютно безініціативним урядом", – сказав політолог Ігор Чаленко.
Проте відповідна медаль теж має дві сторони: на одній – авторитарні Росія та Білорусь, теж де-юре парламентсько-президентські держави, на іншій – демократична Франція. Тож головне те, як застосовувати свої важелі впливу.
Інститут президентства можуть досі хотіти ліквідувати
Утім, вже подейкують й про повну ліквідацію інституту президентства, попри соціологічний запит саме на обраного народом лідера та гаранта Конституції. У 2003 році навіть планували так фактично і зробити, за концепцією проросійських Віктора Медведчука та Петра Симоненка.
Тоді прописали, що з 2006 року главу держави обиратиме Верховна Рада. На думку фахівців, така ідея й досі жива – серед олігархічних кланів і старих політичних еліт.
Знову в інформаційний простір вкидається тема, що не треба президент, від нього саме лихо. Моя особиста позиція – посада президента сьогодні одна з необхідних ланок, яка тримає незалежність України,
– сказав політолог Ігор Чаленко.
Зверніть увагу Рада провела урочисте засідання до Дня Конституції: відео
Україна – молода демократія, досі шукає для себе найліпшу форму державного правління. Можливо, її чітко пропишуть у Конституції пізніше, адже зміни у найголовнішому документі країни варто робити лише фундаментальні та тривалі, а не на догоду конкретним політичним фігурам.