Що глибше люди зазирають у цю темряву, то дивнішою стає картина. На дні океану, куди фізично спускалися лише одиниці, є не лише мул, каміння й уламки. Там живуть організми, які навчилися існувати в середовищі, майже недоступному для людини, повідомляє 24 Канал.
Цікаво Жорсткий шантаж і запеклі сварки: 5 цікавих фактів про Конституцію, яких не вчать у школі
Яке життя знайшли майже на 10-кілометровій глибині?
Як повідомляє ScienceAlert, китайський пілотований апарат "Феньдоуже" здійснив серію занурень у Маріанську западину в західній частині Тихого океану. Під час експедиції дослідники побачили колонії істот на глибинах від 2500 до 9533 метрів.
Найбільше вразили не поодинокі організми, а цілі скупчення життя. Можна спостерігати поля морських трубчастих червів, які виростали приблизно до 30 сантиметрів. Поручє скупчення молюсків і двостулкових раковин.
Чи ховає щось Маріанська западина / Фото unsplash
На цих глибинах також зафіксували колючих ракоподібних, морських червів, огірків, лілій із пір’ястими руками та інших безхребетних.
Для місця, яке часто уявляють майже мертвим, це виглядає як зовсім інший світ. Автори дослідження назвали цю знахідку відкриттям найглибших і наймасштабніших відомих на Землі спільнот, що існують завдяки хемосинтезу. Тобто ці організми не залежать від сонячного світла. Вони отримують енергію з хімічних речовин, зокрема метану, який просочується крізь тріщини на морському дні.
Майже все життя на Землі прямо або опосередковано тримається на Сонці. А тут, у повній темряві, працює інша система: не світло, а хімія з надр планети. Схожий висновок подає і Futura Sciences, описуючи дослідження в Курило-Камчатському жолобі. Там, на глибинах понад 10 кілометрів, науковці також натрапили не лише на мікроби, а й на більших істот: трубчастих червів, молюсків, ракоподібних і морських огірків.
Чому дно Маріанської западини не таке порожнє, як здавалося?
Маріанська западина – найглибше відоме місце на поверхні Землі. Її найнижча точка, Безодня Челленджера, лежить приблизно на глибині 10 890 метрів. У популярних описах цю глибину часто округлюють до 36 тисяч футів. SpaceDaily пояснює це порівнянням, яке одразу ставить усе на місце: якби Еверест поставити на дно Безодні Челленджера, його вершина все одно залишилася б більш ніж на 2 кілометри під водою.
Що вони знайшли в найглибшому місці на Землі: дивіться відео
У таких умовах тиск приблизно в тисячу разів вищий, ніж на рівні моря. Світла немає взагалі. Їжа надходить нерегулярно – здебільшого у вигляді решток організмів, які померли у верхніх шарах океану й повільно опустилися вниз.
Важливу роль у цій екосистемі відіграють амфіподи – невеликі білі ракоподібні, схожі на крихітних креветок. Серед найвідоміших глибоководних видів є Hirondellea gigas та Eurythenes gryllus. Ці істоти працюють як своєрідна "санітарна служба" найглибшої екосистеми планети. Вони поїдають органічні рештки, які падають із верхніх шарів океану, і в такий спосіб включають їх у харчовий ланцюг.
Амфіподи мають клітинні мембрани, пристосовані до величезного тиску, ферменти, які працюють майже при крижаній температурі, і повільний обмін речовин. Така "економія" допомагає жити там, де їжа з’являється рідко й непередбачувано.
Що ще знайшли на дні – і чому це насторожує?
Найглибші частини океану виявилися не лише домом для дивного життя. Вони стали місцем, куди вже дісталося людське сміття. Дослідження команди Алана Джеймісона з Ньюкаслського університету у Великій Британії вивчили кишківники 90 амфіподів, зібраних із шести найглибших жолобів Тихоокеанського регіону, зокрема Маріанського, Японського, Ідзу-Бонінського, Кермадекського, Новогебридського та Перуано-Чилійського.
Результат був різким: понад 72% досліджених амфіподів мали в травній системі хоча б одну частинку мікропластику. У зразках знаходили нейлон, поліетилен, поліамід, полівініловий спирт, полівінілхлорид та інші матеріали промислового походження. Найсильніше вразили саме зразки з Маріанської западини. У 100% досліджених амфіподів із Безодні Челленджера знайшли пластик у кишківнику. Тобто кожна окрема істота з цієї вибірки вже проковтнула матеріал, створений людиною.
Як виглядає дно Маріанської западини: дивіться відео
Пластик не обов’язково потрапляє туди поруч із самою западиною. Він може починатися як звичайне сміття на суші: пакет, упаковка, волокна тканини, уламки старих речей. Потім річки, стоки, течії й роки повільного розпаду перетворюють його на мікрочастинки, які зрештою опускаються на дно.
У 2018 році в Маріанській западині також задокументували пластиковий пакет на глибині 10 898 метрів. Це один із найглибших відомих прикладів пластикового сміття в океані. Мікропластик, як показали дослідження, уже проник у саму екосистему.