В ніч проти 31 липня 2024 року в Тегерані було ліквідовано лідера політичного крила палестинського терористичного угруповання ХАМАС Ісмаїла Ганію.
За кілька годин до цього він веселився на інавгурації нового президента Ірану Масуда Пезешкіана, а згодом, до будинку, де він зупинився на ніч, завітала невідома ракета, яка й завершила його земний шлях. 24 Канал розповідає основні моменти біографії політика, якого у світі багато хто вважає терористом.
До теми Перед ліквідацією глава ХАМАС Ганія перебував на інавгурації президента Ірану
Ісмаїл Ганія: біографія лідера політичного крила ХАМАС
Ісмаїл Ганія народився 29 січня 1962 року (за іншими даними – у 1963-му) у Секторі Гази, який на той час був окупований єгипетськими військами, але вже зовсім скоро Ізраїль відновить над ним свій контроль.
Ганія з'явився на світ у таборі палестинських біженців, і буквально з перших днів дізнався про всі лиха життя палестинців – нації без власної держави та без прав на своїй власній землі.
Його батьки родом з міста Ель-Маджаль (нині зруйнованого й відновленого як Ашкелон з майже 100-відсотковим ізраїльським населенням). Вони змушені були залишити рідне місто внаслідок трагічних подій "Накби", які Ізраїль категорично відмовляється визнавати геноцидом і примусовою депортацією палестинців.
Такими були реалії тогочасного життя в Палестині, такими вони залишаються й зараз.
Ісмаїл Ганія (на фото справа) / Фото Johnnie Shand Kydd / The Independent
Формування світогляду Ганії під впливом Арафата
Молоді роки життя Ганії були типовими для палестинської молоді – він здобув освіту в Газі, у 1987-му році отримав диплом місцевого університету як літературознавець.
Паралельно з навчанням у виші Ганія проходив навчання на вулиці. А вулиця ненавиділа окупантів і мріяла про незалежність Палестини. Тоді уособленням цієї боротьби вважалась ОВП та її харизматичний лідер Ясір Арафат, натомість інші течії були на маргінесі.
Демонстрації у Рамаллі та на Західному березі річки Йордан, присвячені пам'яті Ясіра Арафата / Фото AFP
Арафат наприкінці свого життя зрозумів, що єдиним шляхом розв'язання палестино-ізраїльського конфлікту є мирні переговори. Тільки вони могли розірвати спіраль насильства та зупинити терор.
Арафат став одним з ініціатором переговорів в Осло, які привели до створення Палестинської автономії, проте цей проєкт був похований через протидію радикалів з обох сторін. З боку арабів їх представляв шейх Ахмед Ясін, засновник ХАМАС.
Ганія став послідовником шейха ще в студентські роки. У 1987 році він був активним учасником антиізраїльського повстання, відомого як "Інтифада каменів" або "Перша інтифада". За участь в цих протестах він був тричі заарештований ізраїльськими спецслужбами та провів шість місяців у в'язниці.
Ісмаїл Ганія під час виступу серед прихильників / Фото EPA
Ганія – лідер ХАМАС
У 1989 році у розпал Інтифади Ганію вкотре заарештували й вислали з Гази, і він опинився в південному Лівані (оплоті Хезболли). На початку 90-их на тлі незначної відлиги імені Арафата він повертається до Гази як декан Ісламського університету.
Тоді ж Ганія входить до політичного крила партії палестинських радикалів, відомих як ХАМАС. У 1997-му його вже називають секретарем ХАМАС і правою рукою шейха Ясіна.
- ХАМАС, на відміну від ОВП, бачив перспективу у силових акціях і за прикладом побратимів Хезболли вдався до терористичних дій. Їх здійснювало бойове крило організації, натомість політичний блок на чолі з Ясіном і Ганією робив гучні заяви та благословляв нових "мучеників за віру" на нові теракти.
- У 2003 році Ізраїль спробував "прикрити лавочку" та здійснив замах на лідерів ХАМАС. Авіаудар лише поранив Ясіна та Ганію. Наступного року Ясіна все ж ліквідують, а Ганія стане повноцінним керівником найвпливовішої партії палестинських радикалів.
Прем'єр-міністр "уряду національної єдності"
У січні 2006 року в Палестинській автономії пройшли вибори, на яких несподівано переміг ХАМАС, взявши 74 зі 132 місць у парламенті. Ганія очолював передвиборчий список радикалів, які кокетливо ховалися за гаслом "Зміни та реформи". Глава Автономії Махмуд Аббас призначив Ганію прем'єром так званого "уряду національної єдності".
Президент Палестинської автономії Махмуд Аббас (ліворуч), президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган (в центрі) і лідер ХАМАС Ісмаїл Ганія під час зустрічі в Анкарі, 26 липня 2023 року / Фото Anadolu
Але єдності не вийшло – ХАМАС використав результати виборів як привід для силової зачистки опозиції й моноуряд, який очолив Ганія, діяв суто у власних інтересах.
Це стало прологом для громадянської війни в Автономії влітку 2007-го й призвело до фактичного її розділення на два незалежні анклави.
З того часу Сектор Гази перетворився на фактичну піратську республіку, де гору взяли терористи. Ганія залишався офіційним керівником 7 років і пішов у відставку лише у 2014-му, зберігши усю повноту влади.
Статки й переїзд до Катару
Ганії сподобалось керувати й він все менше думав про долю палестинців, а все більше про власні кишені. Ганія активно скуповував нерухомість у Газі, записував її на своїх 13 дітей, при цьому сам перетворився на магната в елітних костюмах і завжди з ретельно доглянутою бородою.
Врешті Ганія вирішив, що йому не надто комфортно в рідній Газі й у 2019 році перебрався до Катару на запрошення місцевих шейхів.
Він не приховував свого розкішного життя та в якийсь момент перетворився на копію самого себе. Ганії вдалося зробити так, щоб його ненавиділи як ізраїльтяни, так і палестинці. Останні, на відміну від нього, не могли похвалитися таким успішним і заможним життям, вони й надалі змушені були голодувати й працювати за копійки.
Ганія залишався номінальним лідером ХАМАС, проте головними в організації стали зовсім інші персонажі, зокрема Яхья Сінвар. Саме вони організували різанину 7 жовтня 2023 року в ізраїльських поселеннях, про яку Ганія, схоже, дізнався постфактум, але безумовно благословив.
При цьому Ганія колесив по світу й представляв ХАМАС у Москві, Стамбулі та Тегерані. Саме в Тегерані його знайшла невідома ракета.
Ганія часто навідувався до Москви та тепло обіймався з лідерами країни-терористки / Фото росЗМІ
Смерть Ганії
Всього в Ісмаїла Ганії було 13 дітей. Він був одружений на власній двоюрідній сестрі Амаль. Пара побралася у юному віці, коли їм заледве було 16 років. Всього він мав 4 офіційних дружини (плюс декілька неофіціних).
У 2018 році Ганія офіційно отримав від Держдепу США ярлик терориста. А в травні 2024 прокурор МКС у Гаазі Карім Хан закликав видати ордер на арешт Ісмаїла Ганії, як винуватця та призвідника різанини 7 жовтня 2023 року.
За злою іронією долі про потенційний ордер Ганії було оголошено одночасно з такими ж санкціями для ізраїльського прем'єра Нетаньягу та міністра оборони Ґаланта. На відміну від останніх, Ганія свого ордера так і не дочекався.