Історія дівчинки Каті, яку батьки віддали безхатченкам
Півтора року тому Україну сколихнула історія дворічної дівчинки Каті, яку непутяща мама кинула на безхатьків біля траси Київ-Одеса, а сама подалася заробляти на ту ж таки трасу. Дівчинку забрали у дитбудинок. А горе-батьки обіцяли взятися за голову. Дочку — забрали із сиротинця і поїхали в село на Кіровоградщині. На цьому історія обривається. Що ж сталося з ними потім?
Вона вже гарно говорить та привітно усміхається. Катя, яка за свої 4 роки побачила стільки, скільки й не снилося іншим малюкам в її групі в дитсадку.
Півтора роки тому її історія не сходила з перших шпальт газет, а родину знімали всі телеканали. Тоді її непутящим батькам дали ще один шанс. Вони обіцяли схаменутися та кинути пити. Так і було, але дуже не довго. І зрештою їх позбавили батьківських прав.
На кілька місяців Катю поселили в інтернат у Кіровограді. І там вона почала змінюватися. Стала відлюдною та мовчазною. Дитину треба було рятувати — в сільраді зібрали збори і вирішили нехай краще живе з бабусею та дідусем.
Зараз Катруся доглянута, не голодна і нормально вдягнута. Щодня дід возить її до дитсадка.
Їхати далекувато, кілометри чотири по поганій дорозі. Живуть у двокімнатній хаті. Все в них є, каже бабуся. Мала допомагає по господарству. І син їхній, батько Катрусі, живе по сусідству. Інколи заходить в гості. Жалкує, що втратив дитину, і вчергове обіцяє виправитися. А в усіх бідах звинувачує дружину, яка від нього знову втекла.
Катруся згадує маму і навіть сумує за нею. Хоча й каже, що жилося з нею погано.