Майбутній історик Богдан Петричук з села Бабин Косівського району має у своєму арсеналі десяток різноманітних способів вправлятися з переміткою.
Перемітки зазвичай колекціонують, а от про способи зав'язування майже ніхто не знає. Юнак перейняв цю майстерність від предків. Ось так, розповідає майстер, вкривали голову молодиці у Криворівні. А от у Яворові на Косівщині юні бездітні молодиці прикрашали таку перемітку квітами. Натомість на Поліссі жінки додавали до неї ще й шовкову хустку - аби підкреслити свій добробут.
“За Польщі хустка вартувала 25 злотих. Чоловікові, щоб купити жінці хустку, треба було 10 днів працювати так добре. Щоб підкреслити свій статус, жінки підв’язували перемітку хусткою”, - каже історик Богдан Петричук.
Влітку намітку складали не вчетверо, а вдвоє. У такий спосіб вкривали голову жінки, які йшли вперше сушити сіно. Літнє пов`язування було обрядовим. До прикладу, ним користувались на традиційному Космацькому весіллі.
Святковий спосіб вкривати голову на Гуцульщині - аналогічний, тільки без вінка, яким іноді вінчали голову нареченої поверх намітки. На майстер-класах історик ділиться з усіма охочими знаннями та вправністю. Бажаючих пізнати таємниці старовини багато, і не лише з України.
“Дуже гарно і дуже жаль, що так зараз не роблять. Таке можна тепер побачити тільки в музеї. Дуже чудово!”, - каже туристка Христина Ковальчук.
“Тут все значно традиційніше, аніж на Заході. Надбання багатьох поколінь демонструють на прикладі весільного вбрання, яке досі дбайливо зберігають. І це чудово”, - каже турист Креш Капур.
На Великодні свята на Гуцульщині зазвичай ще прохолодно. Тож голову мешканки гір пов'язували на зимовий лад. Складену вчетверо намітку, скріплену червоними нитками, які слугують оберегом, намотували у вигляді шапки з численними вузликами.