В огляді головних подій війни за 3 серпня 2026 року аналітик 24 Каналу Андрій Дрозда розповідає про удари українських безпілотників по ключовій російській логістиці, аналізує провальний для росіян липень на фронті, окремо розбирає найскладнішу ситуацію в районі Костянтинівки та окремо розповідає про провал російської контррозвідки в центрі Москви та про успішну операцію ГУР у Криму. Деталі в текстовій версії огляду – на 24 Каналі.

Українські безпілотники добивають склади компанії Wildberries. Зараз згорів великий логістичний центр біля Владимира, один із найбільших у Росії. Це був величезний склад у Хрястовому, неподалік від Владимира, приблизно за 580 кілометрів від державного кордону України.

Сам об'єкт мав площу майже 172 тисячі квадратних метрів. Це один із найбільших логістичних центрів Wildberries у цій частині Росії. Він забезпечував розподіл товаропотоку між московським регіоном та іншими центральними частинами європейської Росії.

Можемо побачити, як цей комплекс виглядав до ураження. А от уже сьогодні вночі та зранку наші безпілотники туди долетіли, і склад фактично повністю вигорів. Сумнівів майже немає: цьому об'єкту, як кажуть, кінець.

Раніше під Москвою, в Електросталі, уже горіли інші великі хаби Wildberries. Тепер уражено ще один із найбільших. Крім того, 2 серпня безпілотники знищили біля Самари ще один логістичний центр Wildberries.

Пожежі Wildberries стали доброю прикметою літа в Росії / Фото – Exilenova+

Станом на зараз уже кажуть, що більше половини потужностей цієї компанії виведено з експлуатації: або вони уражені, або згоріли повністю. У компанії серйозні операційні проблеми. Імовірно, далі будуть активні удари й по Ozon, який теж забезпечує логістику, маркетплейс і продаж товарів для так званої СВО.

Також маємо підтвердження успішності ударів 30 липня по нафтогазовому терміналу "Таманьнєфтєгаз" на узбережжі Чорного моря неподалік Керченської протоки.

Операція проводилася ще 30 липня, і там горіло дуже добре. Дим, як повідомляли, навіть затягнуло аж до Туреччини. Тепер уже є супутникові знімки, які проаналізували в Defence Express, і вони показують масштаб ураження.

Було знищено значну частину будівель, уражено три резервуари, пошкоджено трубопроводи й технічні магістралі, які ведуть до нафтоналивних терміналів. Були також ураження суден, які перебували поруч і намагалися отримати завантаження.

Пропускна спроможність термінала становила близько 20 мільйонів тонн на рік. Це об'єкт групи ОТЕКО, найбільшого приватного нафтоналивного комплексу на півдні Росії. Після ударів термінал фактично зупинив роботу.

До ураження цього об'єкта були залучені військові 413-го окремого полку Сил безпілотних систем "Рейд", оператори безпілотників першого центру, а також Служба безпеки України. Це була спільна операція, і її результати, як бачимо, дуже успішні.

Тим часом у Москві на вихідних сталася дуже гучна подія. Йдеться про святкування ювілею командувача військово-космічних сил Росії генерала Олександра Чайка. Під час цього святкування в ресторані в центрі Москви відбувся вибух.

Це сталося в ресторані на Кудринській площі. За російськими повідомленнями, загинули п'ятеро людей: жінка-кур'єр із посилкою, яку зупинив охоронець, відвідувач ресторану, а пізніше ще двоє постраждалих померли в лікарні. Ще шестеро, за тими ж даними, перебували у важкому стані.


Ситуація для російських воєнних злочинців ускладнюється / Фото – Astra

Згодом з'ясувалося, що іменинником на цьому святі був російський генерал-полковник Олександр Чайко, головнокомандувач повітряно-космічних сил Росії, один із топгенералів, улюбленець Герасимова.

Хто такий генерал Чайко – 24 Канал детально розповідав.

Серед загиблих, імовірно, є зять воєнного злочинця. Його донька також поранена, отримала тяжку травму голови й перебуває в лікарні у важкому стані.

Попри те, що самого Чайка не ліквідовано, те, що сталося, – це суттєвий провал російської контррозвідки та спецслужб. Російська пропаганда називає це терактом, але насправді йдеться про диверсійну операцію під час війни, коли ціллю є високопоставлені російські військові та їхнє оточення.

Хто саме це організував, наразі невідомо. Ніхто офіційно не взяв на себе відповідальність.

Тепер безпосередньо про ситуацію на фронті. Маємо огляд DeepState за липень. Якщо подивитися на підсумкову аналітику, то видно: темпи російського просування суттєво впали.

Штурмів стає більше. Але це вже інша війна: росіяни змушені через домінування дронів переходити на малі штурмові групи або навіть поодиноких штурмовиків.

За територіальними здобутками ворога це не дає великих результатів. У липні, за підрахунками, ворог окупував 36 квадратних кілометрів. Українські сили, своєю чергою, зменшили площу окупованих територій на 52 квадратні кілометри – 25 у травні та 27 у червні, повідомляють аналітики DeepState.

У підсумку чистий приріст ворога в липні може становити 88 квадратних кілометрів, але загалом темпи просування значно нижчі, ніж навесні, і в рази нижчі, ніж минулого року.

Чому російський темп падає? Причина в тому, що характер бойових дій змінився. Роль піхоти за рік суттєво впала. Навіть якщо відновляться так звані м'ясні штурми, це вже не буде у форматі, який був під Кураховим чи Селидовим.

Тепер двоє-троє екіпажів безпілотників можуть одночасно працювати по одному окупанту, змагаючись, хто знищить його першим, щоб отримати заповітні електронні бали.

Аналітики також зазначають: восени, в кінці вересня або в жовтні, Путін може вдатися до активнішої мобілізації. Це може суттєво збільшити резерви росіян. Також обговорюється можливість залучення військ із КНДР. Уже є інформація про намір додатково залучити 30 тисяч осіб із Північної Кореї, але лишається питання, чи їх справді задіють безпосередньо на українській території.

Найважчі справи на фронті зараз у Костянтинівці. Там критично зменшилася зона умовного контролю українських військ, і фактично всюди панує сіра зона.

Захід і вихід із цього району дуже складні. Логістика здійснюється переважно пішки або на НРК. Автомобілі й бронетранспорт сюди не заїжджають. У місті тривають бої за будинки, вулиці й квартали, а дрони постійно працюють по переміщеннях.

Телеграм-канал "Офіцер" пише, що ситуація в Костянтинівці дуже проблемна. Це вже не бої по типу Бахмута 2022 року, коли лінія бойового зіткнення хоч якось окреслювалася. Тепер це повний хаос і вагома тактична перевага противника.

У Костянтинівці зараз найгарячіше / Скриншот карти DeepState

Росіяни прагнуть просуватися далі по агломерації аж до Краматорська. За оцінками джерел РБК-Україна, ворог хоче підійти якомога ближче до Слов'янська і Краматорська вже до осені, але темпи просування в нього низькі.

Якщо противнику щось і вдаватиметься в Костянтинівці, то це може розтягнутися на кілька місяців. За оцінками, щонайменше на два місяці боїв у місті. За цей час ризик інфільтрації ворога в Дружківку стане суттєвим, а це вже дуже близько до Краматорська.

Небезпечною також може бути ситуація біля Лимана та Добропілля. Росіяни намагаються вийти дугою через Добропілля на Дружківку і Краматорськ, а також мають плани руху на Барвінкове, але ресурсів для цього в них немає.

Активний тиск ворог чинить і в районі Слов'янська та Краматорська. Наприклад, у районі Райолександрівки, про яку ми говорили весь липень, росіянам так і не вдалося закріпитися. Це можна вважати досягненням української оборони, хоча ситуація там важка.

На Добропільському напрямку росіяни продовжують зміцнювати тактичні позиції на північ від Родинського і в районі Никанорівки та Суворового. Це свідчить про постійний натиск на район міста Білицьке.

Ворог намагається переходити залізничну колію й атакувати Білицьке. Закріпився він у районах Сухецького, Никанорівки, Дорожнього та на північ від Родинського.

Зараз головна боротьба зводиться до районів безпосередньо самого Родинського, зокрема західної його частини. Більшість населеного пункту ворог уже окупував, але бої тривають за північно-західний вихід із міста.

Також активні бої тривають у Новоолександрівці, Дорожньому та Шевченку. Особливо суттєві бої відбуваються в районі Родинського, де бої йдуть фактично всюди.

Ситуація на Півдні / Скриншот карти DeepState

Після захоплення Родинського росіяни дивляться на Білицьке, яке планують атакувати як з півдня, так і зі сходу. Їх особливо цікавить територія шахти "Білицька" за містом у бік Добропілля.

Оперативною ціллю на літо-осінь у цьому районі залишається саме Добропілля, але дістатися до нього росіяни поки не можуть через спротив української оборони.

Тепер про той напрямок, де українським військам вдається контратакувати. Це ділянка південніше від Добропілля, біля Новопавлівки та далі в бік траси Запоріжжя – Донецьк.

За словами Костянтина Машовця, українські сили змогли просунутися за останні кілька тижнів у напрямках Вороного, Комишувахи, Тернового, Георгіївки, Маліївки та Шевченка.

Гіпотетичний вихід у район Шевченко – Бурлацьке вже не виглядає фантастичним. Це означає, що українські підрозділи можуть вийти ще на 7 – 8 кілометрів у напрямку Времівки та Великої Новосілки.

Вже звільнено Воскресенку і Мирне біля Комара. Після цього здійснюється тиск на ділянку Комар – Федорівка – Шевченко.

Навіть консервативні оглядачі, як Машовець, вважають, що тенденції тут доволі позитивні для українських військових. Реальним виглядає вихід на рубіж річки Мокрі Яли, зважаючи на проблеми, які тут відчувають російська 29-та армія та інші підрозділи.

І на сам кінець – Крим. Звідти маємо дуже цікаві кадри операції ГУР з використанням модернізованих морських дронів Magura.

Ці платформи можуть не лише тараном уражати морські цілі, але й протидіяти російським засобам ураження, наносити удари по узбережжю та бути носіями дронів і зенітних ракет.

На відео видно, як росіяни намагалися бити по наших морських дронах зенітними ракетами-перехоплювачами, але безуспішно. Безекіпажні катери наблизилися до узбережжя, запустили дрони, які полетіли вражати цілі вже безпосередньо на березі.

У результаті спецпідрозділ ГУР "Група 13" провів успішну операцію на тимчасово окупованому півострові. Було уражено машину управління зі складу комплексу РЛС "Подльот", а також ворожу систему розпізнавання "свій-чужий" і радіолокаційний запитувач "Пароль-4".

Операція ГУР в Криму – дивіться відео:

Ця операція показує, що нові морські платформи Magura вже можуть завдавати різнопланових ударів – і по повітряних цілях, і по наземних. Це справді фантастика, яка стала реальністю завдяки українським інженерам, спецпризначенцям і всім, хто реалізував цю операцію.

Ще один епізод – Геленджик. Росіяни розповсюдили відео, де український безпілотник уражає пляж в Архипо-Осипівці біля Геленджика.

Імовірно, дрон летів у зовсім іншому напрямку – можливо, у бік Туапсе або Сочі, а росіяни збили його прямо над людним пляжем, де було багато відпочивальників і людей у воді.

Місцевий губернатор Кондратьєв заявив про трагедію, загиблих дітей і постраждалих. Але ще раз підкреслю: український безпілотник летів не туди, де його збили росіяни. Питання, навіщо вони відкрили вогонь саме над пляжем, залишається відкритим.

Можливо, так вони захищали резиденцію Путіна або якийсь НПЗ поруч, але результат відомий: через дії російської ППО дрон був підбитий і впав у людному місці.

Огляд подій війни 3 серпня 2026 року – дивіться відео: