Сьогодні, аби потрапити до цього ресторану, потрібно пройти через Мадлєр-пасаж та повз статуї Фауста і Мефістофеля.
У головному залі закладу, в якому можуть розміститися до півтисячі людей, майже завжди є вільне місце. Ульріх Райнхардт є власником ресторану понад 5 років. Він вважає себе великим шанувальником Ґьоте.
”Ґьоте жив у Лейпцигу майже три роки і приходив до цього ресторану багато разів. Ця аура, цей дух все ще живе сьогодні. Він міг сидіти на будь-якому з крісел”, - каже власник ресторану Ульріх Райнхардт.
Понад 250 років тому Ґьоте регулярно приходив сюди. До Лейпцига він прибув на навчання, коли йому було лише 16. У своєму Фаусті Ґьоте назвав цілу сцену на честь погреба Авербаха. Таверна - це єдине реальне місце у п’єсі. Там навіть зазначена точна адреса закладу.
До погреба Авербаха відвідувачі приходять, аби пообідати, так як це колись робив сам Ґьоте. Він надавав перевагу хорошій простій їжі. Аби все тримати під контролем, шеф-кухар Аннет Райнхардт повинна зберігати спокій. Вона любить готувати фірмову страву Лейпцига.
”Ми готуємо страву із овочів. Люди часто її замовляють, але ми подаємо, тільки коли у нас є свіжа спаржа”, - каже шеф-кухар Аннет Райнхардт.
Страва має назву Лейпцизька всячина. До неї додають спаржу, моркву та ріпу.
”Це старовина лейпцизька страва. Її в основному їли незаможні люди. Вони просто клали усе що мали у каструлю. Однак з того часу рецепт значно удосконалили”, - каже шеф-кухар Аннет Райнхардт.
Тепер невід’ємною частиною страви є гриби зморшки. Їх смажать із цибулею. Потім додають вершки і готують соус для картоплі та овочів.
Страву подають зі свининою та картоплею. Чимало відвідувачів приходять до ресторану через літературні асоціації. Погріб Авербаха став своєрідною Меккою для шанувальників таланту Ґьоте.
Ґьоте казав, аби підняти настрій потрібно думати про хороші речі. Нині шанувальники письменника можуть поліпшити собі настрій, придбавши сувенір на згадку про відвідини погребу Авербаха.