В минулому столітті Харків 14 років носив гордий титул столиці України. Зараз він разом з прилеглими містами й районами формує Харківську агломерацію з населенням понад 2 мільйони осіб. Це вдвічі більше, ніж вся Чернівецька область. Лише в одному спальному районі Харкова Салтівка проживає 400 тисяч людей. Один з найбільших ринків у Східній Європі – харківський Барабашова. Це 75 гектарів та 18 тисяч торгівельних і складських приміщень.
У 1928 році у Харкові постав перший хмарочос Радянського Союза та всієї Європи – 68-метрова будівля Держпрому. Тут 10 ліфтів, 4500 вікон і навіть проходи між корпусами перетворились на окремі вулички.
У 1805 році, коли населення Харкова не перевищувало й 10 тисяч, тут відкрили університет, який дуже швидко перетворив провінційне місто на провідний науково-освітній центр. Зараз тут 60 науково-дослідних інститутів, 30 вищих навчальних закладів та 80 бібліотек. До речі, тут вперше у Радянському Союзі розщепили атом літію, що стало початком атомної епохи. При цьому їм не вистачило 5 місяців, щоб випередити британських фізиків.
Харківщина – єдина область, що подарувала аж двох Нобелівських лауреатів. У 1908 році нагороду присудили Іллю Мечникову, який першим у світі вивчив роль лейкоцитів в імунній системі людини. Крім того науковець шукав методи боротьби зі старінням, досліджував холеру, туберкульоз та винайшов перші ліки від сифілісу. А от вже у 1971 році харків'янину Саймону Кузнецю, професору Гарвардського університету вручили Нобелівську премію з економіки за дослідження законів фінансового зростання.
Та й Еверест першими серед українців підкорили харків'яни – Сергій Бершов разом з Михайлом Туркевичем першими у світі здійснили нічне сходження на головну вершину планети.