За даними ООН на креативну економіку припадає 3,4% світового ВВП, частка зайнятих у ній досягла 25% населення світу, а темпи зростання вдвічі перевищують темпи зростання сфери послуг і в чотири рази перевищуючи темпи зростання сфери промислового виробництва.
Читайте також: Made in Ukraine: як українські підприємці та дизайнери підкорюють світ
У 2000 році в журналі "Business Week" вперше було введено в обіг це поняття, а у 2001 році вийшла книга Джона Хоукінса "Креативна економіка", в якій автор описав нові економічні системи, де цінність визначається не традиційними ресурсами на кшталт землі чи капіталу, а залежить від оригінальності та креативності.
Саме свобода і вільний ринок дає унікальну можливість перетворювати свої власні ідеї на товар чи послуги. І в цьому полягає суть креативної економіки,
– писав Хоукінс.
Креативна економіка – це сукупність людей та бізнесів, які створюють культурні, мистецькі, інноваційні продукти та послуги, а також простори, де творці можуть представляти свої роботи, обмінюватися ідеями, спільно працювати над проектами.
Ілюстративне зображення креативної економіки
Тобто її основою є використання людьми творчої уяви для підвищення цінності тієї чи іншої ідеї. Креативна економіка дає нове життя виробництву, послугам, торгівлі та сфері розваг. Вона змінює середовище, в якому люди хочуть жити, працювати та вчитися, де вони думають, винаходять і творять.
Креативна економіка — це вже галузь світової економіки, що швидко розвивається. Вона динамічна в частині генерування доходів, створення робочих місць і розвитку експорту, оскільки менше прив’язана до матеріальних ресурсів.
У світі для посилення креативного сектора запроваджено сотні програм різного масштабу: від рівня ЮНЕСКО чи державних програм до муніципальних.
Наприклад, Великобританія, яка сформувала урядову програму розвитку, створила агенції підтримки, надавала приміщення на пільгових умовах, гранти і доступні кредити, досягла відчутних результатів в цій галузі – 77 мільярдів фунтів на рік та 1,7 мільйона робочих місць.
А один із найбільших в Європі кластерів креативних індустрій за версією PwC в Барселоні (The Catalan Institute of Cultural Enterprises), який координує діяльність 140 тисяч креативних підприємців, створює додану вартість на 5,7 млрд євро на рік.
А що ж в Україні? Чи зроблено в нас щось, окрім того, що визначення поняття "креативні індустрії" внесено до Закону України "Про культуру". Креативна економіка – це про свободу, про ідеї, можливості їх втілення, про нетворк, про взаємодію і співпрацю.
А як наші підприємці та творчі люди з різних куточків України активно взаємодіяти між собою, якщо в транспортно-логістичному плані в нас досі немає зручного сполучення між містами, як маленькими, так і обласними центрами, а в деякі села просто неможливо доїхати.
Навіть ті обласні центри, які мають аеропорти, по Україні сполучені лише з Києвом, але не між собою. Наприклад, з культурно-мистецького Львова долетіти до науково-виробничого Харкова можна лише через Київ. Україна залишається дуже централізованою, хоч влада і декларує децентралізацію.
Напрямки, які потрібні для переорієнтування міст і регіонів з пострадянських на сучасні – це альтернативна освіта, сучасне мистецтво, нова економіка та урбаністика. Завдяки їм старі заводи у Львові перетворюються на кластери, а в будівлі колишньої фабрики у Харкові відкривається коворкінг.
Читайте також: Робота українців за кордоном: скільки вони заробляють та чому не повертаються додому
Дійсно, в останні роки в різних містах створюються хаби, коворкінги, центри діяльності, відкриваються бізнес-інкубатори, і не лише для ІТ-проектів. Більше того, розвивається соціальне підприємництво.
Ті ж бізнес-інкубатори безкоштовно навчають учасників АТО або інших початківців, які хотіли б розпочати власний бізнес. В Києві 21-річний киянин Владислав Малащенко відкрив пекарню Good Bread From Good People, де працює восьмеро людей з різними формами інтелектуальних порушень.
Владислав Малащенко
До речі, він виграв грант на навчання по створенню власного бізнесу в освітньому центрі Startup Ukraine. І в планах Владислава розширюватись, продавати франшизу, створити 100 робочих місць по всій країні. Такого роду ідеї і призводять до суспільних змін.Вдалим прикладом такого суспільно корисного підприємництва є історія, яку я нещодавно почула в Одесі на фестивалі ідей – Aspen Idea Fest.
Читайте також: Що треба знати про законопроект щодо зниження акциз на авто: три поширені міфи
Одна кравчиня, яка постачала на експорт скатертини ручної роботи з вишивкою, залучила до цієї кропіткої роботи людей з ментальними розладами, для яких вишивання є необхідною вправою, але раніше те, що вони вишивали фактично було нікому не потрібно і йшло у смітник.
А зараз вони і необхідні вправи роблять, і гроші заробляють, а головне, відчувають себе потрібними, є частиною суспільства, є тими, хто приносить користь іншим. І соціальне підприємництво, і креативні індустрії розвиваються в Україні.
Можливо, не так бурхливо, як би ми хотіли, але за останні 4 роки пройдено великий шлях. На тему креативної економіки та креативних індустрій проводяться масштабні форуми, фестивалі, проводяться лекції, майстер-класи та навчальні курси. В нас багато активних талановитих людей з культурним бекграундом, емоційних і щирих, які хочуть змінювати на краще і світ і свої міста, хочуть приносити користь, є соціально відповідальними.
Це – наша сильна сторона. Наступне слово – за державою. Міністерство культури проводить міжнародний форум "Креативна Україна", але цього недостатньо. Саме зараз, коли змиваються межі та кордони, Україна, завдяки розвитку креативної економіки може вийти на новий рівень, а не постачати кадри на експорт.
Унікальний людський капітал, талант, знання можуть стати поштовхом для нашого розвитку.І поки креативна економіка стає основою світової економіки, ми просто не можемо дозволити собі відставати. Світ дуже швидко змінюється і нам потрібно встигати.
То що ж робити? Чим держава може допомогти нашому креативному класу? Потрібно запроваджувати програми підтримки креативних індустрій, започатковувати грантові програми, допомагати тим, хто займається освітніми програмами в цій сфері, створювати сприятливі економічні умови для відкриття нових підприємств в сегментах креативної економіки, забезпечити для них дешеві кредитні гроші.
Нам потрібен закон про підтримку Start-Up, стабільне та ліберальне податкове законодавство, податкові знижки для тих, хто інвестує в інноваційні індустрії, легке заснування, адміністрування та закриття підприємства, якщо щось не вийшло, та звичайно ж зміна ставлення держави до підприємців. Держава повинна поважати платників податків, адже саме вони наповнюють бюджет.
Читайте також: Майбутнє гривні: що буде, якщо Україна не отримає транш МВФ
А про яку креативність може йти мова, якщо завтра до тебе можуть прийти правоохоронці і почати вимагати свою частку в бізнесі, або рейдери заберуть твоє дітище, а ті ж правоохоронці не зможуть тебе захистити.