І кожна з них до сьогодні дотримується власної версії щодо зародження конфлікту та перебігу подій. Про це – у програмі "Одна історія" на 24 каналі.
Цікаво Мільйони китайців заморили голодом: наслідки жорстокого правління Мао Цзедуна
Загострення конфлікту
Конфлікт між комуністичними Китайською Народною Республікою і Соціалістичною Республікою В'єтнам почав загострюватися ще з кінця 1960 років. Незадовго до цього, у зв'язку з політикою Микити Хрущова, голова КНР Мао Цзедун розірвав дипломатичні відносини з СРСР.
Водночас В'єтнам навпаки підтримував союзні стосунки з Радянським Союзом, а у 1978 році між країнами навіть було підписано Договір про дружбу та співробітництво.
Такий розвиток подій посилював побоювання Китаю щодо можливості опинитися між двома фронтами.
Загострення ситуації відбулося після захоплення в'єтнамськими військами столиці Кампучії, сучасного Королівства Камбоджа, міста Пномпень. На той час у ній правив уряд націоналістичного партизанського комуністичного руху Червоних кхмерів, які підтримували політику КНР. Лідером Червоних кхмерів був революціонер і диктатор Пол Пот.
Диктатор Пол Пот / Фото AFP
Після повалення у Кампучії його уряду, очільники КНР відправилися з офіційним візитом до США. Там вони заявили про необхідність боротьби з радянським гегемонізмом і охрестили В'єтнам "Кубою Сходу".
Початок війни
- 9 лютого 1979 року Центральний комітет Комуністичної партії Китаю прийняв рішення про початок бойових дій.
- Біля в'єтнамського кордону зосередили 44 дивізії загальною кількістю 600 000 осіб. На територію ворожої держави вдалося потрапити лише 250 тисячам.
- По іншу сторону їм протистояли 100 000 осіб з в'єтнамських прикордонних військ і народного ополчення.
- Перші військові дії розпочалися 17 лютого 1979 року.
Народно-визвольна армія Китаю зайняла опорні пункти першої лінії оборони. Через 2 дні їм вдалося захопити місто Лаокай. До початку березня китайські солдати взяли під свій контроль міста Каобанг і Лангшон. В інших напрямках в'єтнамці успішно відбивали наступи.
Бойові дії велися тільки на суші, що було на руку в'єтнамським військам. Вони розділилися по добре їм знайомій гірській і лісистій прикордонній місцевості й наносили по ворогу точкові удари.
Бойові дії велися тільки на суші / Фото WAS
Мобілізація та кінець війни
5 березня у В'єтнамі оголосили загальну мобілізацію. Після цього керівництво Китайської Народної Республіки припинили наступ і почали виводити свої війська. Остаточно бойові дії припинилися 16 березня.
Мета
В'єтнамська влада вважала, що за допомогою збройного протистояння Китай хотів завдати їхній державі максимальних втрат і підірвати обороноздатність. А також спровокувати виведення основних оборонних сил В'єтнаму з Кампучії й послабити їхній вплив на цій території.
Китай же наводив низку інших причин для початку війни. Окрім повалення дружнього до Китаю режиму Червоних кхмерів, конфлікт спричинили кровопролитні провокації в'єтнамців поблизу китайсько-в'єтнамського кордону. Починаючи з 1974 року, В'єтнам окупував кілька китайських островів і почав висувати претензії на частину їхньої акваторії. Наступним кроком до загострення конфлікту було витіснення етнічних китайців з території В'єтнаму.
Окрім того, щороку фіксувалися збройні провокації поблизу спільного кордону. Так, з серпня 1978 по лютий 1979 року вбили понад 300 китайських прикордонників і місцевих жителів.
Війна між КНР та В'єтнамом / Фото з відкритих джерел
Міністерство закордонних справ Китайської Народної Республіки на початку 1979 року тричі висували вимоги припинити провокації, проте уряд В'єтнаму щоразу їх ігнорував. Саме ці дії, відповідно до позиції Китаю, і стали приводом для початку збройного протистояння.
Зверніть увагу Військове вторгнення США в Панаму: чим закінчилась диктатура Мануеля Нор'єги
Деякі дослідники вважають, що справжньою причиною для розв'язання війни була перевірка Китаєм Радянського Союзу. Цією спробою уряд КНР лише хотів впевнитися, що СРСР ослаб. Так, вони переконалися, чи можуть інші країни безкарно напасти на їх близького союзника.
Після офіційного завершення війни збройні протистояння на китайсько-в'єтнамському кордоні не припинилися. Відносини між державами були напруженими ще майже впродовж наступних 10 років. Останнє відоме зіткнення між країнами відбулося в березні 1988 року.