Кого будуть підтримувати українські олігархи на майбутніх президентських виборах

Найвпливовіша п’ятірка активних гравців на будь-яких виборах виглядає так: Рінат Ахметов, Ігор Коломойський, Віктор Пінчук, Дмитро Фірташ та Петро Порошенко. Разом вони контролюють 9,5% ВВП усієї країни. А ще вони власники найвпливовіших медіа активів. Це рейтингові телеканали – ТРК Україна, 1+1, ICTV та телеканал Інтер.

Читайте також: Чому політики бажають вибити крісло з-під Супрун

Ключовою фігурою майбутніх президентських виборів безперечно стане Петро Порошенко. Він унікальний кандидат, оскільки сам собі олігарх і звісно ж може підтримати себе і самостійно. Але і для більшості інших великих бізнесменів, він прийнятний кандидат. При Порошенко, енергосектор, на якому діють підприємства Ахметова, отримав вигідні тарифи. Згадаймо хоча б про скандальну формулу "Роттердам+". Віктор Пінчук нічого не заробив, але і не втратив.

Фірташ підтримує Юрія Бойка більше, ніж Порошенка. Але якшо припустити перспективи перемоги Юлії Тимошенко, йому ближче все ж діючий президент. Та і сам Бойко тепер вже не є фігурантом кримінальної справи по "вишкам Бойко". І потенційно зручний кандидат для другого туру.

Читайте також: Хто насправді проклав Гройсману шлях до прем'єрства і що він робитиме далі

Єдиний виняток – це Ігор Коломойський. Він втратив свій важливий бізнес-актив "Приватбанк" і почувається ображеним на нинішню владу. Тому скоріш за все, він буде підтримувати когось із опонентів президента. Можливо це буде Тимошенко. І йдеться не обов’язково про гроші. Леді Ю влаштує, якщо медіа Коломойського не будуть її піарити, а просто критикуватимуть президента.

До речі, у Тимошенко конструктивні відносини із Пінчуком. Вона нещодавно з’являлась в ефірі телеканалу ICTV, що входить в медіа холдинг Пінчука. А у лютому Тимошенко брала участь у Мюнхенській конференції безпеки. У рамках конференції відбулася закрита зустріч для друзів України, яку організовував Пінчук. Серед запрошених була і Тимошенко.

Тимошенко на Мюнхенській конференції

Олігархи робитимуть ставки не лише на фаворитів – Порошенко чи Тимошенко, але й розглядатимуть інші варіанти. По-перше, склад другого туру ще мало прогнозований, може статися різне. Тому вже зараз треба дивитися на політиків з першої десятки потенційних фаворитів.

Ахметов вже точно визначився з вибором. Його кандидат, окрім Порошенка – це Олег Ляшко, лідер Радикальної партії. Ляшко тепер часто приїжджає до Маріуполя, де знаходяться заводи Ахметова, проводить зустрічі із трудовими колективами.

У кінці лютого головою виконавчого комітету Радикальної партії став топ-менеджер міліардера – Юрій Зінченко, технічний директор Метінвесту. Головна мета – це все ж парламентські вибори. Ахметов, за рахунок Ляшка, має шанси збільшити свою квоту у Раді.

Олег Ляшко і Юрій Зінченко

Коломойський же спробує розкрутити проект шоумена Володимира Зеленського, керівника студії Квартал-95 і перетворити усю виборчу кампанію на фарс. Зеленський не стане президентом, але його партія Слуга народу, при вдалій розкрутці може потрапити до Ради.

Також Коломойський буде підтримувати кандидата від УКРОПу. Експерти прогнозують, що ним може стати позафракційний депутат Олександр Шевченко, співвласник гірськолижного курорту Буковель. Пінчук також тяжіє до відкриття нових політичних зірок. Зараз вже забули, як свого часу він запрошував спікером на усі свої заходи молодого політика Арсенія Яценюка, який пізніше став прем’єр-міністром.

Тому, якщо лідер гурту Океан Ельзи Святослав Вакарчук все ж прийме рішення брати участь у виборах, скоріш за все, він отримає медійну підтримку Пінчука. Нинішна олігархічна модель має мало спільного із чесними виборчими кампаніями. Без медійної і організаційної підтримки, увірватися новим обличчям у політику складно, це усі розуміють.

Олігархи ж роблять ставки на виборах, насамперед, піклуючись про власні бізнес інтереси. Ахметову важливо мати контроль над регулятором, що визначає тарифи. Добре також мати лояльних людей в уряді, депутатські групи у Раді, своїх людей у держпідприємствах і тоді інвестиції, вкладені у виборчі кампанії, неодмінно повернуться. Хоча для деяких олігархів задача може бути простішою – це мінімізація ризиків. Щоб нова влада їм просто не заважала працювати.

У будь-якому разі, виборча активність олігархів погіршує якість політики і заважає політичній конкуренції. Тому, обираючи, аналізуйте різні фактори, а не тільки телевізійну картинку на олігархічних каналах.