До 2037 року нас може лишитися 30 мільйонів: що чекає на Україну після війни
Розв'язана Росією війна створила цілу низку викликів для українських громадян і нашої держави загалом. Один з найбільших викликів пов'язаний з демографічною ситуацією в Україні – на зараз й після завершення бойових дій.
Розв'язана Росією війна створила цілу низку викликів для українських громадян і нашої держави загалом. Один із найбільших викликів пов'язаний з демографічною ситуацією в Україні – на зараз й після завершення бойових дій.
Вже протягом 10 років війна триває на Донбасі – колись найбільш густонаселеному регіоні України. За цей час сотні тисяч, а то й мільйони людей змушені були покинути регіон, а частина великих міст буквально знищена та спустошена.
Так само на демографічну ситуацію впливають і вбивства українських громадян, які Росія досі продовжує. Звісно, мовиться і про величезну кількість емігрантів, які виїхали через повномасштабне вторгнення.
Навіть після завершення активних бойових дій демографічні виклики для держави не закінчаться. Які проблеми можуть чекати нашу державу та як з ними боротися – про це 24 Каналу розповів доктор економічних наук, член-кореспондент Національної академії наук України та заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи Олександр Гладун.
До теми Яка ситуація з населенням України: в Інституті демографії озвучили невтішний прогноз
Через 15 років нас може лишитися 30 мільйонів
Розв'язана Росією війна, що триває досі, відчутно ускладнює роботу демографів і з наукової точки зору буквально унеможливлює її. У таких умовах демографи не володіють значною частиною інформації щодо населення нашої держави в її міжнародно визнаних кордонах.
У нас частина території окупована, реєстрація демографічних подій відбувається не на всій території. Її повнота викликає деякі питання, особливо щодо реєстрації смертей. Ще один момент – це дуже велика кількість біженців, які перебувають за кордоном. Там теж відбуваються деякі демографічні процеси. Наскільки вони враховуються в демографічній статистиці – сказати важко.
Єдине, про що можна говорити напевне – це зниження народжуваності й зростання смертності. Така ситуація спостерігається в усіх країнах, що перебувають у стані війни.
Крім того, для України в нинішній ситуації характерною є велика зовнішня міграція.
Управління Верховного комісара ООН у справах біженців оцінює її в 6,3 мільйона. За оцінками експертів, приблизно така ж кількість 5 – 6 мільйонів – це внутрішньо переміщені особи, які не виїхали за кордон, але покинули місця свого постійного проживання.У другому кварталі 2023 року Інститут демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи здійснив спробу здійснити прогнозування демографічної ситуації в Україні. Втім, для цього довелося вирішити цілу низку проблем.
Найперша з них – це оцінка чисельності населення на початку 2022 року, тобто до повномасштабного вторгнення Росії. За основу взяли дані Державної служби статистики, але їх довелося дещо скоригувати.
Тому що оцінки чисельності населення тягнуться від перепису населення. Перепис населення в нас був у 2001 році, тож до моменту оцінки минув уже 21 рік. За цей період банально накопичилися похибки обліку демографічних подій щодо народжуваності й смертності,
– пояснює заступник директора Інститут демографії.
Крім того, після 2001 року для України була типовою ситуація маятникової міграції, коли люди їздили на заробітки за кордон, а потім поверталися в Україну. Але поступово така трудова міграція переростала в постійну. Тож частина людей просто залишилися за кордоном, але, згідно з обліком, вважається, що вони в Україні. За оцінками експертів, частина міграції, яка переросла в постійну, становить 2 – 3 мільйони людей.
За даними Державної служби статистики, на початок 2022 року чисельність населення України становила 41 мільйон 167 тисяч осіб. При цьому спостерігалася величезна перевага смертності над народжуваністю – на 100 загиблих припадало лише 32 новонароджених.
Чисельність населення України на початку 2022 року / Дані Держстату
Ми відкорегували ці дані й на початок 2022 року оцінили чисельність населення України приблизно в 42 мільйони. Це в кордонах 1991 року, тобто разом з Кримом та ОРДЛО,
– розповів Олександр Гладун.
Ще одна проблема прогнозування – низка гіпотез, на яких такі прогнози побудовані. Сам результат прогнозування залежить від того, які гіпотези закладені в прогноз.
Заступник Інституту демографії розповідає, що для прогнозування чисельності населення довелося закласти прогнози щодо народжуваності, смертності та міграції. Та найперше питання, яке потрібно було вирішити – коли закінчиться війна.
Адже під час війни демографічні процеси мають свої особливості, протягом 2 – 4 років після війни є свої особливості. Лише після цього періоду демографічні процеси більш-менш стабілізуються. Тоді в цей період можна робити більш-менш точні прогнози,
– пояснює демограф.
У свій прогноз Інститут демографії заклав гіпотезу, що війна закінчиться наприкінці 2024 – у 2025 році. На основі цієї гіпотези розробили прогнози щодо того, як відбуватимуться процеси народжуваності, смертності та міграції в період війни та після неї. Загалом прогноз охоплює період до 2037 року.
Ще раз підкреслю, що це в кордонах 1991 року. За прогнозом вийшло, що на початок 2037 року нас буде приблизно 30,5 мільйона осіб. Тобто, скорочення за 15 років – приблизно 10 – 12 мільйонів. Це дуже стрімке скорочення населення.
Демографічні проблеми після війни
Стрімке скорочення чисельності населення буде однією з найбільших проблем держави навіть після завершення війни. Адже, згідно з прогнозом Інституту демографії, чисельність населення України за 15 років скоротиться на 10 – 12 мільйонів осіб.
Другий виклик – це зміна статево-вікової структури населення. У нас відбувається старіння населення, адже народжуваність перебувала на низькому рівні ще до війни. На дуже низькому. Просто для того, щоб не відбувалося скорочення населення за рахунок природного чинника, тобто співвідношення народжуваності й смертності, треба, щоб 100 жінок народжували 210 – 220 дітей,
– розповідає Олександр Гладун.
Натомість в Україні ще до повномасштабної війни 100 жінок у середньому народжували лише 116 дітей. Майже вдвічі менше, ніж потрібно для того, щоб чисельність населення залишалась на сталому рівні.
Тобто буде продовжуватись скорочення чисельності населення. А в зв'язку з тим, що дітей буде народжуватись менше, будемо спостерігати процеси старіння населення.
Це пов'язано тотальним скороченням кількості випускників шкіл. Так, у 2023 році в Україні було близько 360 тисяч випускників. При цьому 15 років тому, у 2008 році, цей показник становив 640 тисяч. Тож за 15 років кількість випускників скоротилася ледь не удвічі.
Ще один серйозний виклик – поствоєнна міграція. Експерти Інституту демографії вважають непоганою ситуацію, коли з 6,3 мільйона людей, які зараз перебувають за кордоном, повернеться бодай половина.
Це така закономірність, що чим довше триває війна, тим більше людей залишаться за кордоном. Після війни можна буде очікувати зустрічні міграційні потоки. Тобто частина людей з-за кордону повернеться в Україну, а частина людей, можливо, чоловіки, дружини яких зараз перебувають за кордоном, просто виїдуть за кордон,
– розповідає фахівець.
Зараз дуже важко спрогнозувати співвідношення між цими зустрічними потоками. Тож певна невизначеність залишатиметься до кінця війни.
Одна з ключових проблем, яка впливає на скорочення чисельності населення – низька народжуваність. Цей показник дещо покращиться після війни, адже відбудеться так зване компенсаційне підвищення народжуваності.
Тобто частина людей почне реалізовувати плани щодо народження дітей, які були відкладені під час війни. Компенсаційне підвищення народжуваності й певне зниження смертності буде характерним протягом 2 – 3, можливо, чотирьох років після війни. Після цього періоду загальні показники вийдуть на довоєнні тренди.
Тому ми очікуємо невеличке підвищення народжуваності після війни, але говорити про якийсь бейбі-бум не доводиться. Це така спільна думка взагалі всіх фахівців нашого Інституту, що в нас після війни не буде ніякого бейбі-буму,
– заявив Олександр Гладун.
Статистика народжуваності в Україні (дані за 2023 рік зазначені лише за першу половину року) / Інфографіка Опендатабот
Майбутнє окупованих територій
Російська армія, намагаючись захопити Україну, буквально знищила цілі міста. Повністю стерті з лиця землі колишні Попасна, Бахмут, Макіївка та багато інших українських міст і сіл. Тож виникають серйозні питання щодо доцільності їхнього відновлення після завершення бойових дій та структури економіки українського Сходу й Півдня загалом.
Відтак чисельність і структура населення цих територій також є серйозним питанням. Вже станом на зараз взагалі незрозуміло, яка кількість населення перебуває на окупованих територіях. Ба більше – якою вона буде після завершення бойових дій.
Позаяк певна частина – завезені туди росіяни, колаборанти та учасники незаконних збройних формувань, які будуть ліквідовані або ж втечуть за кордон. Тож майбутнє нині окупованих територій залежатиме від цілої низки факторів.
Є питання, скільки людей повернуться з-за кордону, і з тих, хто переселилися в західні й центральні регіони зі Сходу України. Це теж буде залежати від тривалості війни і від політики держави щодо відновлення цих територій. Чи будуть відновлювати міста, чи будуть у цих людей робочі місця.
Ключовими питаннями фахівець вважає те, чи відновлюватиме держава житло й у яких масштабах. Адже якщо на Сході не буде ні житла, ні роботи, люди не захочуть туди повертатися.
Особливо гострим є питання прикордонних територій. Адже навіть після української перемоги загроза з боку Росії може залишатися. Відтак виникають питання, чи варто взагалі в зоні 20 – 30 кілометрів від кордону будувати багато житла й відновлювати промисловість.
Це все комплексна проблема, для вирішення якої мають бути задіяні численні державні інституції. Залежно від того, які будуть плани розвитку територій, можна прогнозувати повернення людей чи планувати якусь державну політику. Без плану відновлення тих територій, говорити про демографічну ситуацію чи розвиток цих територій дуже складно,
– пояснив Олександр Гладун.
Окуповані частини території України / Скриншот з сайту DeepStateMAP
Як розв'язати проблему дефіциту робочої сили
Вже зараз для України є типовою ситуація дефіциту робочої сили, коли підприємствам бракує працівників. В умовах війни така ситуація має логічне пояснення – частина чоловіків і жінок працездатного віку проходять службу в різних родах військ. Крім того, велика частина населення виїхала за кордон.
Після війни ця ситуація дещо зміниться, адже значна частина військовослужбовців будуть демобілізовані, а частина мігрантів – повернуться до України. Втім, реальна ситуація буде зрозумілою лише після завершення бойових дій, коли буде чіткий план економічного відновлення держави.
Якщо не буде вистачати робочої сили, зараз точаться розмови активного залучення мігрантів. Навіть є розрахунки Міністерства економіки, що нам потрібно 4 – 5 мільйонів мігрантів. Втім, ці розрахунки проведені під стару структуру економіки, якою буде нова – ніхто не знає.
За словами фахівця, це дуже велика кількість людей, яких потрібно, крім роботи, забезпечити житлом. Якщо й залучати мігрантів для роботи, то це будуть люди переважно з країн Азії та Африки – тих, де рівень життя та оплата праці нижчі, ніж в Україні.
Уявимо залучення 4 – 5 мільйонів мігрантів. Не думаю, що це буде одномоментно, але ці люди можуть становити від 12% до 17% населення України. І як це вплине на соціальну, етнічну, релігійну, зрештою культурну структурну населення? Здебільшого негативно вплине,
– наголошує Олександр Гладун.
Він радить обережно підходити до таких планів, адже приклади європейських держав щодо політики мультикультуралізму та залучення мігрантів не виправдали себе й призвели до певних загострень у суспільстві.
Тому це дуже складна проблема. Як один із варіантів, я б розглядав це як вахтовий метод. Залучати людей на тимчасову роботу – вони приїхали, попрацювали й повернулися до своїх країн,
– пояснив заступник директора Інституту демографії.
Повернення українських мігрантів
Як ми вже зазначали, управління Верховного комісара ООН у справах біженців оцінює зовнішню міграцію українців у 6,3 мільйона осіб. Після завершення бойових дій лише деяка частина з цих людей повернеться до України.
Втім, в Інституті демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи послідовно виступають проти ідеї фінансової мотивації українців повертатися в Україну.
Уявімо таку ситуацію, що наближається завершення бойових дій. Я ж теж можу виїхати на кордон, там пожити місяць і сказати: "Давайте стимулюйте мене, щоб я повернувся". Гаразд, там є жінки, які евакуювалися разом з дітьми, щоб зберегти їхні життя. Але ж там так само є й ті, хто ухиляється від мобілізації. Чому їм потрібно платити за це гроші?
Окремо він зауважив, що деякі країни, в яких оселилися українці, самі розглядають варіанти виплатити для них підйомні, щоб ті поверталися додому. Зокрема, відповідний закон наприкінці 2023 року підписав президент Чехії.
Але будемо відверті, не всі, хто виїхав, – зі Сходу України, виїжджали також і з центральних і західних регіонів. У цих людей є житло. І чому їх треба стимулювати – я теж не розумію. Це призведе до певного напруження в суспільстві. Тобто, виходить так, що треба було виїхати за кордон, отримувати там допомогу, а тепер тобі ще й заплатять за те, що ти повернешся,
– пояснює Олександр Гладун.
Втім, на противагу Чехії, є й такі країни, які зацікавлені в тому, щоб українці залишалися на їхній території. Адже в них також демографічна ситуація, за якої чисельність населення скорочується. Тож вони зацікавлені залучати українських громадян до свого ринку праці.
Ці країни так само не стимулюватимуть українців повертатися додому, а навпаки розробляють політику таким чином, щоб допомогти українцям адаптуватися й залишитися.
Натомість замість фінансових виплат доктор економічних наук пропонує інший варіант стимулювання українців повертатися додому – відновлення житла, розвиток української економіки, ринку праці.
Саме це повинно повернути людей, розумієте? Створювати належні умови в країні, щоб люди поверталися. Так само потрібно покращувати умови для громадян, які живуть в Україні. Для цього потрібна ефективна державна політика, а не просто виплати за повернення.
Чисельність українців у різних країнах Європи / Дані Євростату
