Чи можуть забрати квартиру за комунальні борги: як це діє

Міністр юстиції Павло Петренко запевняє, що ніхто не має права відібрати житло через борги за комуналку. І що це питання "навіть не обговорюється".

Читайте також: Арифметика від столичних тепловиків: чому українці платять за подвійним тарифом

Але чинне законодавство України таку ситуацію допускає. І відібрати житло у комунальних боржників можуть. Але не у будь-кого. Процедура ця непроста, має кілька аспектів та умов. І здебільшого використовується тими, кому заборгували, як елемент залякування боржників, а не як справний і простий механізм стягування боргів, кажуть юристи.

Причина заборгованості за ЖКП – тут ключова. Якщо не можете оплачувати через малі доходи – житло не втратите. А якщо маєте фінансову спроможність, але не хочете платити – нерухомість можуть відсудити.

Як відбувається процес стягнення боргів

Юрист практики інтелектуальної власності, земельного права та виконавчого провадження Андрій Григоренко наголосив – постачальник житлово-комунальних послуг може лише вимагати у споживача таких послуг оплатити заборгованість.

Погрожувати тим, що через наявну заборгованість постачальник відповідних послуг може відібрати житло, він не має права. Такі дії є незаконними. "Вибити" борги, забравши квартиру або будь-яке інше майно, постачальник житлово-комунальних послуг не може– наголосив юрист.

Якщо боржник відмовляється сплачувати борги добровільно або укласти договір реструктуризації, то постачальник комунальних послуг може звернутись до суду і вимагати сплати самої суми заборгованості разом із урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення і 3% річних, пояснила у коментарі 24 каналу адвокат, партнер АО "Бачинський та партнери", керівник практики судового представництва Наталія Жеманова. Порядок примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості і порядок реалізації нерухомого або іншого майна – регулюються Законом України "Про виконавче провадження".

Читайте також: В Україні створили додаток, який дозволяє перевірити правильність суми у платіжках

Адвокат зауважила – зараз постачальник може звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості. Наказне провадження – це спрощена процедура без виклику сторін. Якщо суд винесе судовий наказ – споживач може його скасувати, обґрунтувавши незаконність вимог постачальника. Але якщо не скасує – треба рішення суду виконати.

Андрій Григоренко уточнив: насамперед борг стягується з рахунків у банках та карткових рахунків. Якщо їх немає або недостатньо – гроші можуть стягнути із заробітної плати, пенсії або стипендії. При цьому, розмір відрахувань з таких доходів боржника не повинен перевищувати 20% суми доходів, які залишаються після відрахування обов’язкових податків і зборів.

У разі відсутності будь-яких доходів у боржника для погашення заборгованості стягнення можливе на належне йому майно. Це можуть бути об’єкти нерухомості, рухоме майно – транспортні засоби або інше майно. Законом передбачено порядок опису такого майна, виставлення на торги з метою його реалізації.

Саме тоді існує потенційна можливість втратити житло. Виконавча служба може накласти арешт на майно боржника, списати гроші з його рахунків та примусово реалізувати його майно– пояснила Жеманова.