Компанії Гонтаревої звинувачують у махінаціях з ОВДП, — джерело

Про це пише "Главком" з посиланням на свої джерела, передають "Українські новини".

Згідно ренкінгу Cbonds (ренкінг торговців за обсягами угод з ОВДП на біржовому та позабіржовому ринках), в 2014 році компанія ICU і банк "Авангард" сукупно "тримали" близько 20% торгів ОВДП. У 2015 позиції збереглися практично незмінними: у першому кварталі — більше 24%, у другому — за рахунок радикального зростання частки "Ощадбанку" і розмивання решти гравців — 19,5%. Однак, за інформацією учасників ринку, практично весь обсяг, який "наганяють" ICU і банк "Авангард" (раніше на цьому місці був "Фондовий актив") - це посередницькі операції між реальними учасниками ринку, комерційними та державними банками.

Суть посередництва зводиться не тільки і не так до організації процесу, як у "фільтрації" певних сум, які потім можуть перерозподілятися між зацікавленими у відмиванні грошей сторонами. По суті, функції колишніх компаній Гонтаревої чимось нагадують анекдот про батька, який пояснював синові суть банківської справи за допомогою шматка сала і жирних рук— пише "Главком".

Видання пояснює, як працює схема: щоб не викликати особливих підозр, один банк продає 1000 облігацій посереднику за заниженою ціною, потім посередник кілька разів "жонглює" цією тисячею облігацій між "партнерами" і котирування цього цінного паперу вже йдуть вгору.

"Тренд зрозумілий: ціна на папери зростає — гарне виправдання для банку №2, який — також через посередника — купить ці облігації дещо дорожче. Різницю учасники процесу покладуть собі в кишеню. При цьому якщо ще кілька років тому головним "майданчиком", на якому осідали прибутки ділків (а насправді — гроші платників податків, якими заливають державні банки) було вже згадане вище ТОВ "Фондовий актив", то сьогодні мова йде або про ICU, або про банк "Авангард", — додає журналіст.

За даними видання, 2012 року середній "навар" за місяць операцій міг становити до 5% з кожного такого "розіграшу".

З 479 млрд грн обсягу торгів ОВДП в 2014 році, 25% (близько 119 млрд. грн.) пройшли через "Ощадбанк". Навіть якщо допустити, що посередники "осідлали" не більше 20% усього потоку (що дуже сумнівно), дохід "з повітря" все одно вийде чималим — близько 1,2 млрд грн— підрахували у виданні.

До слова, за такими ж схемами і за участю практично тих же посередників вимивають гроші з власного капіталу та приватні банкіри, які продають цінні папери за заниженою ціною, а реальну різницю ділять з компаніями-прокладками, пише "Главком". Друга схожа схема — це "скидання" доходу від державних цінних паперів на компанії-посередники за допомогою продажу таких облігацій за кілька днів до моменту виплати купона і зворотного викупу після цього. Такі операції, як писали ЗМІ, неодноразово провертали учасники торгів на біржі "Перспектива" протягом усього 2014 року. Їх учасники — ті ж ICU, "Авангард", Ощадбанк, Укргазбанк.

Ще одна махінація, яку покриває Національний банк, пишуть журналісти, — це дзеркальне повторення схеми "Брокбізнесбанк — Аграрний фонд — Нацбанк" у трикутнику "Дельта Банк — Державна іпотечна установа — Нацбанк" при Валерії Гонтаревій. У результаті схеми з "Брокбізнесом" з системи було виведено близько 4 млрд грн, а заступник голови правління Нацбанку Борис Приходько опинився згодом у СІЗО.

За даними видання, в аналогічну ситуація, як в Аграрного фонду з "Дельтою", потрапила Державна іпотечна установа.

Депозит, який "завис" в іпотечників у банку Миколи Лагуна (облігації — депозит — РЕПО — рефінансування) — близько 3,5 млрд грн. Це сума, за яку відомство спробувало позмагатись, виступивши потенційним покупцем "Дельти", поки туди введена тимчасова адміністрація, але не прийнято рішення про ліквідацію— пише кореспондент "Главкому".

"Однак Національному банку ідея не сподобалася, оскільки для докапіталізації "Дельти" доведеться — у випадку з ДІУ — вливати в банк державні гроші. Яких і так чимало витекло через це фінустанову. Інформація про те, яку частину цих коштів вдасться повернути з неплатоспроможного банку — таємниця за сімома печатками. Активи "Дельти" практично не працюють. Побічно про це свідчить обсяг резервування під знецінення кредитів та інших фінансових активів, на яке з початку року було витрачено майже 40 млрд грн. Власний капітал за підсумками двох кварталів 2015 року становитимуть мінус 44 млрд грн. Тобто тільки для виходу на "нульову" позначку потрібно влити в банк не менше $2 млрд — непідйомну суму для держави і будь-якого потенційного інвестора. І фактично — "вирок" для топ-менеджменту, а також — за аналогією зі справою Приходька — відповідальними за покриття схеми чиновником з Нацбанку", — резюмує видання.