На причал Морського вокзалу Севастопольського морського торгівельного порту корабель зайшов після 20 денної подорожі, подолавши за цей час майже 3 тисячі миль.
“Дуже радий за те, що екіпаж виконав таке завдання, мабуть військово-морські сили за час існування не виконували. За три доби нам дали команду йти в район бойових дій і виконати таку гуманітарну місію можуть тільки наші військово-морські сили”, - сказав головнокомандувач ВМС України Віктор Максимов.
Під час евакуації на борт корабля прийняли майже 200 осіб, 85 з яких - громадяни України. Окрім українців, з Лівії вивезли громадян ще 18 держав, зокрема 24 - з країн СНД. Серед евакуйованих білоруси, болгари, росіяни, лівійці, молдавани, іракці та інші.
“Ми не втекли, ми просто пішли, тому що там неможливо сидіти, а не від того, що щось не влаштовувало нас. Якщо все налагодиться, звичайно, повернуся”, - сказав евакуйований, громадянин Болгарії Іван Стойков.
Проблем з евакуйованими на борту не виникало, - каже командир походу. Людей намагалися розмістити максимально комфортно, годували українською кухнею та навіть намагалися розважити дітей. Позаштатних ситуацій також не було.
“Найбільш позаштатна ситуація була - це коли маленькі діти лежали в каюті й співали пісні, яким по 4 місяці, це була найбільш позаштатна ситуація”, - каже командир походу Роман Гладкий.
Більшість з 113 людей, які прибули на кораблі у порт Севастополя, працювали в Лівії медиками. Серед евакуйованих чимало жінок та дітей. Родина Сирик прожила в африканській країні 15 років.
“Хочемо перечекати бурю в пустелі, а далі подивимося. У нас там все життя, школа, робота, все, діти там навчаються. А поки небезпечно, стріляють, підривають”, - каже евакуйована Наталя Сирик.
В порту Севастополя евакуйованих зустрічали родичі та друзі. Люди прибули з різних міст, аби допомогти рідним дістатися дому. Для тих, кого не зустрічали, місцева влада організувала спеціальні рейси до вокзалів, аби люди могли купити білети та виїхати з міста. Дехто ж виявив бажання на деякий час залишитись в Севастополі.