Є причини сумніватись: чи отримає Україна вакцину від Pfizer
Джерело:
фейсбук Арсена ЖумаділоваЧитаю новину – у МОЗ є домовленість про 10 млн доз вакцини. Зроблено крок до постачання вакцини провідного виробника за прямими договорами. Вочевидь, це факт і однозначно позитивний.
Круто, думаю. Хоч і з запізненням у майже рік, але добре. Вчитуюсь. Рамковий договір? Серйозно?
Читайте також Як захистити своїх батьків від COVID-19
Є поняття рамкової угоди. З законодавства про публічні закупівлі. Ще жодна вакцина не була і довго не буде закуплена в його межах. Колись прийдуть інші часи, інші обставини на ринках. Не зараз.
То що це за "рамковий договір". У кодексах таке поняття відсутнє, щоб знати напевно, що мається на увазі.
Про що мова?
Ймовірно, про документ типу Memorandum of understanding чи Term Sheet. У такому випадку це попередні домовленості, у межах яких не виникають зобов'язання. MoU/Term Sheet – це не договір купівлі-продажу/закупівлі. Сторони домовились домовлятись далі, так би мовити.
Побіжний і оптимістичний розрахунок вартості 10 млн доз вакцини від Pfizer (18 доларів за одиницю) – понад 5 млрд грн загальної вартості контракту. Таких фінансових призначень донедавна державний бюджет на закупівлю вакцини не містив. Залізне правило: не маєш призначень – не можеш брати договірні зобов'язання.
Остаточне підтвердження того, що маємо справу з укладанням попереднього документа, що не має зобов'язувального характеру – нечіткі формулювання графіку постачання.
До речі Степанов поскаржився, що на закупівлю вакцин від COVID-19 не вистачає грошей
То надія на вакцину є?
Перші партії (які саме?) прибудуть найближчими місяцями (коли саме?). "Угадай мелодію" замість ясності. Хтось скаже – у МОЗ все під контролем. Не дарма ж щось говорять.
Дозволю собі скепсис. Ще в липні минулого року я ставив під сумнів, що про вакцину хтось взагалі домовляється і що існує розуміння, як саме вона завозитиметься.
На жаль, виявився правим – реальні домовленості та конкретні законодавчі ініціативи з'явились в авральному режимі лише взимку.
Хочу помилятись зараз. Хочу вірити, що країна скоро отримає шанс вийти з локдауну безповоротно. Це мій і професійний, і персональний інтерес.
Зупинюсь щодо другого. Маю двох дітей-дошкільнят. Садочки закриті, ТРЦ закриті. Дідусі і бабусі дітей у Криму, до якого дістатись за умов суцільних карантинів – квест, екшн, пригоди з елементами передач на Діскавері "я дивом лишився живим".
Сидимо в Києві. Тривале перебування дітей вдома серйозно випробовує психічне здоров'я. При чому всіх.
Зверніть увагу! Все пішло не за планом: як Україна провалила вакцинацію
Я не уявляю просидіти в такому режимі кілька років чи десятків років, як нам уже спрогнозували. Тож я дійсно хочу помилятись. Якщо так, то окей, коли там наша черга в "Дії".
У будь-якому разі мати хоч і попередні, але ж домовленості краще ніж не мати жодних.
Думки, висловлені в рубриці Блоги, передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію 24 каналу