Коронавірусний колапс: чому Київ може стати українським Бергамо
У 2020 році старовинне італійське містечко Бергамо стало символом глобального фіаско у боротьбі з пандемією коронавірусу. Нині, з настанням холодів і стрімкого поширення COVID-19, є всі передумови, для повторення долі італійського міста Києвом.
Наразі у столиці та в Україні в цілому ситуація значно складніша, аніж була пів року тому. Але цього, схоже, майже ніхто не усвідомлює. Це чудово ілюструють розповіді киян, які хворіли на COVID-19, допомагають хворим або працюють у медичній системі. Більше 20 українців анонімно розповіли журналісту 24 каналу про те, як вони захворіли та як їх лікували, чому держава бореться з COVID-19 лише брифінгами й фактично ніяк не протидіє пандемії. А ще вони прогнозують, що нас очікує вкрай страшна зима.
Дивіться також Складний процес: що відомо про українську вакцину від COVID-19
У пам’яті кожного ще живі спогади про жахливі весняні відео італійського міста, де військові вантажівками вивозили тіла померлих від COVID-19. Коли це відбувалося у Бергамо, налякані українці гарячково намагалися знайти маски дешевше 70 гривень, без роздумів купляли "багаторазові" за 250+, та ганялися за респіраторами по 400 – 1000 гривень.
Втім, вже тоді, у березні, величезна кількість населення в Україні принципово ігнорувала карантинні норми, сиділа у не закритих кафе та ресторанах, не відмовляла собі у нічних клубах, показово носила маски на підборідді.
Кожного дня ми читали новини зі статистикою зараження (тоді було по кілька сотень хворих на день), слухали розповіді міністра охорони здоров’я про "все під контролем", а також розповідали один одному про те, що "не знаємо навіть знайомих знайомих, які б захворіли".
Але при цьому під час "зливів" адрес інфікованих у ЗМІ українці готові були палити людям хати, вимагали, щоб вони кудись з’їжджали та не наражали інших на небезпеку. Попри ефект колективних "Нових Санжар" носити маски ніхто не хотів, а відмовлятися від походу до ТРЦ чи від вечері у якомусь умовному "Велюрі" навіть не думали.
Приклад "дотримання карантину" представниками влади / Фото пресслужба президента
Медична система вже тоді починала виходити з ладу. Ніяк не захищений персонал лікарень швидко захворював та перетворювався на розповсюджувачів вірусу. Ті ж, хто боявся або хто не хотів наражатися на небезпеку без будь-якого нормального забезпечення державою захисту, масово звільнялися. Так було у Києві, а також у інших містах країни фактично без виключень. І саме так розпочиналося пекло, яке наразі лише насувається на столицю та всю державу.
Безтурботність на всіх рівнях
Наразі нікого не здивуєш розповіддю про те, що работодавці змушують працівників виходити на роботу до офісів навіть без необхідності. Керівництво величезної кількості підприємств і закладів фактично змушує виходити до офісів тих, хто може без втрат для бізнесу працювати віддалено. При цьому на використанні засобів безпеки наполягають лише умовно, закриваючи очі на відсутність масок і тому подібних порушеннях. І аргументи про нібито величезні витрати на маски зовсім не працюють.
До того ж, зовсім не працює система внутрішнього карантину у колективах. Для людей, які контактували із хворими, або навіть для тих, хто має симптоми ГРВІ, самоізоляції фактично не існує.
Як і лікарняних для чималої кількості ФОПів. Хворим кажуть лише про необхідність здати тест за власні гроші, а якщо немає великої температури та задишки – приходити на роботу.
Маски під носом – звичайне явище для Києва / Фото posteat.ua
Це стосується не тільки приватних підприємств. У поліції, багатьох департаментах СБУ, на митниці, в органах державної та виконавчої влади умови роботи склалися саме такі.
Втім, звинувачувати лише власників бізнесу та чиновників топ-рівня у такій ситуації не можна. Оскільки нікого не здивуєш повністю забитим пасажирами із масками під носом або на підборіддях транспортом. Заповненими покупцями із масками на роті супермаркетами. Така сама ситуація – у дрібних крамничках, салонах краси, торговельних центрах. Охоронці, які вимірюють температуру на вході до великих об’єктів (якщо вони взагалі є), навіть не дивляться на показники термометрів, самі нехтують засобами безпеки та ніяк не намагаються контролювати клієнтів. Останні ж, чи то надивившись, як ходять без засобів захисту головний санітарний лікар із президентом, чи то повіривши у власний імунітет до всіх хвороб, змирилися із ситуацією.
Нічні розважальні заклади у Києві працювали та працюють / Фото slovoidilo.ua
При цьому держава як така взагалі забула про те, наскільки важливо розривати ланцюжки заражень. Коли інфіковані хоча б за допомогою звичайної маски не розноситимуть хворобу далі. Якщо раніше на спортсмена у Гідропарку було оголошено ледве не загальнополіцейську тривогу, а вивезення українців з Китаю перетворилося у масштабне шоу, то зараз навіть людей із підтвердженою ПЛР-тестом хворобою взагалі ніхто не контролює.
Від людей, які не потребують госпіталізації із підтвердженим діагнозом COVID-19, не вимагають встановити додаток "Дій вдома". Сімейні лікарі викликають їх на прийом до поліклініки, проводять огляд без засобів захисту, тримають людей із коронавірусом у чергах разом із іншими пацієнтами.
Ті ж самі хворі на "корону" ходять до супермаркетів й аптек, не дотримуються соціальної дистанції та зовсім не хвилюються про оточуючих і можливі наслідки такої поведінки. І це легко пояснити відсутністю покарання. Оскільки адмінпротоколи за недотримання норм карантину поліцейські навіть якщо й складають, то це швидше виключення з правил. До того ж, через юридичні нюанси їх легко відмінити у суді.
Медичні маски нормальної якості працюють зовсім не на принципі фільтрування вірусів за розміром. Вони зупиняють їх за допомогою електростатики. Крім того, носіння маски може значно зменшити кількість вірусу, яке потрапляє до організму людини.Відсутність тестування
Кожного дня в офіційних повідомленнях МОЗ нам подають цифру досліджень, які провели загалом з початку пандемії. Але кількість зроблених ПЛР-тестів на добу фактично пропонують вираховувати самостійно. Наразі кожного дня в Україні у лабораторіях роблять від 25 до 50 тисяч досліджень. І ця статистика включає дані як державних, так і приватних закладів. Ба більше, разом із більш-менш точним ПЛР-тестуванням туди ж плюсують кількість проведених експрес-тестів. А якщо звернути увагу на слова того ж міністра Степанова про 30% хибних результатів, то й взагалі у реальність 6 – 7 тисяч нових випадків інфікування щодоби віриться насилу.
Насправді картина значно гірша. Наприклад, станом на 27 жовтня при офіційній кількості хворих у активній формі захворювання у 203 тисяч 675 осіб кількість підозр на інфікування сягає відмітки у 427 тисяч 667. Тобто щоб швидко та достеменно поставити діагноз людям із симптомами коронавірусу треба за добу провести більше ніж 440 тисяч тестів. Із урахуванням нових звернень людей.
Крім того, оскільки державні лабораторії у Києві надають відповідь про наявність чи відсутність вірусу щонайменше за тиждень, величезна кількість людей звертається у приватні. І там подекуди треба стояти у ледве не кілометрових чергах із людьми, які мають симптоми захворювання. До того ж, вартість тестів (від 800 до 4 тисяч гривень) не дає змоги зробити їх кожному. А без підтвердженого діагнозу навіть за потребою у госпіталізації до лікарні потрапити практично неможливо.
Як сталося, що вісім місяців після початку пандемії тестування в Україні знаходиться на такому низькому рівні – питання риторичне.
Катастрофа у лікарнях
Нездатність медичної системи до обслуговування громадян у повній мірі Київ ще не відчув. Читаючи пости у фейсбуці про пацієнтів у коридорах, жителі столиці здебільшого продовжують нічого не робити, щоб не стати героєм наступної страшної історії з соцмереж. А тим часом масштаби біди, що лише підкрадається до всіх нас, можуть бути просто жахливими.
Більшість сімейних лікарів фізично не може допомогти всім, кому потрібне кваліфіковане лікування. Через втому чи байдужість вони не дотримуються протоколів МОЗ. Призначають антибіотики у випадках, коли Всесвітня організація охорони здоров’я цього робити не рекомендує, відправляють людей на обстеження до приватних клінік, відверто підробляють документи для виписки лікарняних тим, хто переміг у боротьбі з COVID-19. Випадки, коли люди отримували папери із вказівками нібито призначених препаратів, про які лікар ані слова не казав, із симптомами, яких не було, зовсім не поодинокі.
Більше того, натякаючи на накази з МОЗ, сімейні лікарі закривають лікарняні для ще хворих на коронавірус. І їх зовсім не цікавить те, що людина із симптомами піде на роботу, або ж буде змушена сидіти на самоізоляції за власний рахунок.
Через дуже напружену ситуацію із коронавірусом не можуть отримати термінову допомогу люди із хворобами, які ніяк не пов’язані із інфекцією. Вже є померлі, яких відмовлялися госпіталізувати для надання невідкладної допомоги через те, що у пацієнта немає негативного COVID-статусу.
Більше того, в інфекційних відділеннях замість профільних спеціалістів вимушено чергують травматологи, кардіологи, урологи та інші лікарі. І це означає лише те, що у певних випадках хворі на коронавірус можуть недоотримати кваліфіковану допомогу. А ті, кому потрібні профільні лікарі, можуть залишитись без уваги через зайнятість медиків коронавірусними хворими.
Лікарі ледве витримують постійне перенавантаження / Фото bigkiev.com.ua
Чи треба казати, що фактично ніяк не працює система компенсацій медпрацівникам, які захворіли, а лікарі не отримують доплат за роботу із інфікованими? І хоча мова йдеться про мотивацію людей, які вже більш ніж пів року знаходяться на передовій, питання грошей та відношення держави до їхнього подвигу не може позитивно позначатися на роботі медиків. Адже їх просто кинули під каток хвороби.
При цьому вони ледве не краще за інших розуміють, що гроші з напівміфічного антикоронавірусного фонду пішли куди завгодно, але не на забезпечення їх інструментами збереження життів. І поки нардепи та чиновники вищого рангу лежать у лікарнях із персональними апаратами ШВЛ та доступом до всіх переваг приватної медицини, лікарі тягають на собі балони, намагаються розподілити, хто більше потребує кисню, а хто протягне без нього ще пару годин. І хоча медики загартовані смертю, спостереження за хворими, які жадібно хапають ротом повітря, але не можуть вдихнути, які потайком знімають кисневі маски аби померти, стрибають з висоти, не можуть не впливати на психіку.
Важко хворі накладають на себе руки / Фото dtp.kiev.ua
А що ж буде далі? Коли доведеться по-справжньому сортувати пацієнтів, відправляти на вірну смерть найбільш важких та намагатися врятувати тих, у кого ще є шанси. Коли лікарні будуть вщент забиті пацієнтами, а кабмін віддасть наказ розгортати фактично польові шпиталі. Треба хоча б приблизно порахувати кількість можливих місць у лікарнях та глянути на статистику, аби зрозуміти, що без суттєвих змін Київ може стати українським Бергамо. І всі ці фрази про "медична система витримає 15 тисяч хворих на добу" залишаються лише політичними висловами, оскільки кількість хворих лише зростає, а легендарне плато Ляшка на графіках виглядає як експонента. До того ж, на нас чекають сезонні хвороби та епідемія грипу. У поєднанні із коронавірусом ці хвороби можуть значно збільшити летальність пацієнтів.
Засобами захисту правильно користуються лише обрані / Фото 24 канал
І хоча ситуація фактично безвихідна, наразі кожен українець має задати собі прості питання. Чи хоче має він бажання опинитись під апаратом ШВЛ? Чи на койці в умовному "Палаці спорту", без медичного обладнання та із розгубленими студентами медичних вишів або хоча б інтернами замість лікарів. Чи хтось хоче, щоб така доля чекала на їхніх родичів, яких може інфікувати будь-хто, хто банально без маски зайде до ліфту чи притулиться у черзі в магазині. Тому, якщо держава взагалі не дбає про реальність карантину, може, варто натягати на власну пику маску?
Звичайна і далеко не найгірша ситуація у транспорті Києва / Фото 24 канал
Не фіктивно під ніс, а по-чесному. Не тільки якщо є симптоми COVID-19, а постійно, адже інфекцію можна розносити безсимптомно чи за кілька днів до появи ознак захворювання. Так, у масці трохи важче дихати, але вона може врятувати чиєсь життя.
Або ж вартує відмовитися від чергової тусовки у приміщенні, де збереться купа людей?
Концерти та розважальні заходи в оранжевій зоні – явище постійне / скриншот