Очільник Офісу генерального прокурора Руслан Кравченко записав семихвилинне відео, де заявив про підозру керівнику НАБУ, влаштував публічний наїзд на антикорупційні органи, а згодом взагалі виявилося, що він втік за кордон. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.
Шлях (не) самурая
У цієї історії є лише один шлях, і це точно не шлях самурая. Президент Володимир Зеленський прокоментував скандальні заяви, зазначивши, що у цього генерального прокурора є тільки один вихід – звільнення з посади, і парламент має підтримати це рішення невідкладно.
Сам Кравченко заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу.
У власному відео поки ще чинний генпрокурор розповів свою версію операції "Карфаген": вона нібито мала на меті усунути його з посади та зупинити розслідування проти працівників НАБУ і САП. Більше того, експрокурор заявив, що його раптовий виїзд о 2:30 ночі через кордон на службовому автомобілі – це нібито "закордонне відрядження", де він зібрався розповідати міжнародним партнерам про "ризики для суверенітету".
Заява звучить абсолютно безглуздо, особливо зважаючи на те, скільки авгієвих стаєнь виявили антикорупційні органи в самому Офісі генпрокурора.
Кришування кол-центрів
Справжньою причиною такої істерики є те, що НАБУ і САП викрили злочинну організацію у вищих ешелонах ОГП. Посадовці прокуратури займалися банальним кришуванням шахрайських кол-центрів і отримували з цього мільйонні прибутки.
Слідчі тоді розповідали деталі: понад 12 мільйонів гривень легалізовували через нерухомість біля Карпат, ще десятки мільйонів розміщували на рахунках близьких осіб або витрачали на люксове майно. У цій справі фігурують такі персонажі як "Муза" та "Канцлер", які зараз перебувають у СІЗО. І що найцікавіше – про аферу знав якийсь "Андрійович", якого головний фігурант розслідування називає "шефом". За дивним збігом обставин, по батькові Руслана Кравченка – саме Андрійович.
Тому я абсолютно згодна з тим, як ситуацію оцінюють в Офісі Президента: Кравченко просто зійшов з розуму або перебоявся на тлі інформації про те, що підозру можуть вручити вже йому самому.
Запізніла реакція та питання до майбутнього
Дивує лише один момент у хронології. Кравченко написав заяву про звільнення ще 7 вересня, минув цілий тиждень, і лише після його одіозної демарш-заяви та нічної втечі за кордон президент підписує документ, а Верховна Рада готується голосувати за відставку.
Тиждень на те, щоб Кравченко готував "політичну втечу за кордон". Може, ще й біженцем стане?
Є така відома фраза: "Карфаген має впасти". І він справді має впасти – усі ці шахрайські офіси та кол-центри не повинні функціонувати, а винні мають понести покарання. Але я й уявити не могла, що генеральний прокурор країни вдасться до дій, які в ОП назвуть практично божевільними.
Зараз у медіа ширилися чутки, нібито на посаду нового очільника ОГП розглядають нардепа Данила Гетманцева, хоча в Офісі Президента це вже називають "вкидом". Проте головне питання залишається відкритим: як обиратимуть наступного генпрокурора? Нам необхідний відкритий і прозорий конкурс, щоб туди знову не потрапила людина із сумнівною репутацією, за дії якої потім буде соромно всій країні.
Чи зміниться система, яка зробила всю цю історію можливою? Бо якщо ні – прізвище наступного генерального прокурора насправді не матиме великого значення.