"Це катастрофа": у Росії почалися незворотні проблеми в економіці
Росія дедалі важче залучає гроші для покриття бюджетного дефіциту: Мінфін уже кілька тижнів має проблеми з розміщенням облігацій федеральної позики. Ситуацію погіршують падіння доходів від нафти, зростання вартості запозичень і відтік коштів із фондового ринку.
Політтехнолог Тарас Загородній в ефірі 24 Каналу пояснив, чому ці процеси свідчать про руйнування ключового механізму фінансування російської економіки та війни. За його словами, система, яка дозволяла Кремлю перекривати нестачу коштів через банки й державні облігації, уже почала ламатися.
Дивіться також В Анкарі закінчилася зустріч Зеленського і Трампа: головні заяви президентів
Інвестори почали виводити гроші з Росії
Проблеми з розміщенням облігацій федеральної позики посилилися після появи на ринку додаткових обсягів іранської нафти. Водночас експорт нарощують Саудівська Аравія, Об'єднані Арабські Емірати та інші виробники, що створює додатковий тиск на нафтові доходи Росії.
Після того як з Ірану зняли санкції й почався експорт нафти, сталася найгірша історія для Росії. Іранська нафта почала з'являтися на ринку, всі почали активно експортувати, і того ж дня почався обвал російського фондового ринку,
– пояснив Загородній.
Учасники фінансового ринку побачили, що в короткостроковій перспективі ситуація для російської економіки не покращуватиметься. Через це почався відтік коштів, а Мінфіну стало складніше продавати облігації, за допомогою яких держава покриває дефіцит бюджету.
Спершу проблеми виникли з довгостроковими паперами на 20 – 30 років. Інвестори почали вимагати вищу дохідність, адже очікують подальшого розгону інфляції та не бачать сенсу надовго залишати гроші в російських облігаціях без додаткової премії.
Інвестори почали вимагати вже не 15%, а 16%. Здається, що це лише один відсоток, але для бюджету це величезне навантаження. Вони бачать, що інфляція все одно розганятиметься через зростання цін на пальне та інші чинники,
– зазначив політтехнолог.
Згодом недовіра поширилася і на десятирічні папери. Мінфін не хоче ще більше підвищувати дохідність, адже це різко збільшить витрати на обслуговування боргу в умовах, коли російська нафта знову продається зі значними знижками.
У бюджеті Росія закладала нафту приблизно по 59 доларів за барель за курсу 92 рублі за долар. Натомість фактична ціна наблизилася до 43 доларів, а курс – до 80 рублів, що поглиблює розрив між запланованими та реальними доходами держави.
Система фінансування війни вже дала збій
Через законодавчу заборону Центробанк Росії не може безпосередньо покривати дефіцит бюджету. Тому Кремль використовував банківську систему як посередника, щоб спрямовувати надруковані гроші на державні витрати.
Центральний банк дає банкам гроші, які вони нібито мають повернути. Але ніхто нічого не повертає: банки купують облігації Мінфіну, і в такий спосіб фінансується дефіцит бюджету,
– пояснив Загородній.
Цей механізм допомагав російській владі продовжувати фінансувати війну навіть за нестачі реальних доходів. Однак тепер банки та інвестори не хочуть купувати державні папери на попередніх умовах, а Мінфін не готовий пропонувати їм ще вищі відсотки.
Це катастрофічні історії. Головний двигун, який дозволяв фінансувати війну й не давав російській економіці остаточно впасти, починає ламатися. Точніше, він уже зламався,
– наголосив політтехнолог.
Учасники ринку дійшли висновку, що навіть у короткостроковій перспективі ситуація не покращиться, тому почали виводити кошти з російських активів. Недовіра поширюється і на саму державу, яку дедалі менше сприймають як надійного позичальника.
Без стабільного продажу облігацій Кремлю буде складніше перекривати бюджетний дефіцит і зберігати нинішні воєнні витрати. Падіння нафтових доходів лише пришвидшує цей процес і звужує можливості російської влади підтримувати економіку штучними вливаннями.
Загородній пояснив проблеми російського бюджету: дивіться відео