Військовий оглядач із Ізраїлю Давид Шарп в ефірі 24 Каналу пояснив, що для таких успішних атак потрібне не лише далекобійне озброєння. Він розповів, без чого Україна не змогла б системно діставати російські цілі в Криму.
Дивіться також Це його дуже турбує, – експерт з енергетики розкрив, чому Путіну різко знадобилось перемирʼя
Як готують удари по логістиці в Криму?
Успішні удари по логістиці окупантів у Криму не зводяться до окремих влучань по цілях у тилу. Якщо йдеться не про разову атаку, а про постійний тиск на постачання ворога, потрібна розвідка в режимі реального часу і здатність одразу замикати повний вогневий цикл.
Нагадаємо: Уночі 6 квітня спецпризначенці ГУР вивели з ладу російський залізничний пором "Славянін" у Керчі. Це був останній такий пором у росіян на плаву. Саме ним окупанти перекидали до Криму паливо, боєприпаси, озброєння і техніку, тому удар напряму вдарив по їхній військовій логістиці.
Це стосується і поромів, і залізничних перевезень, бо після ударів по переправі росіяни ще більше зав'язуватимуть логістику на залізницю, а такі цілі треба не просто виявити, а встигнути уразити саме в той момент, коли вони везуть боєприпаси, техніку чи особовий склад.
Коли ми говоримо про постійний вплив на логістику, а не лише про окремі вдалі удари, насамперед потрібна розвідінформація в режимі реального часу. Це може бути і агентурна інформація, і радіоелектронна розвідка, і візуальна,
– наголосив Шарп.
Найскладніше тут саме з візуальним контролем. Якщо немає потужного супутникового угруповання рівня США, треба створювати умови, щоб бачити ціль своїми безпілотниками чи іншими засобами. Але й цього замало. Коли поїзд уже завантажили і він може швидко піти зі станції, рішення треба ухвалювати одразу. Якщо ціль рухається, потрібен інший тип ураження, щоб її можна було супроводити й упізнати вже поблизу.
Якщо ми говоримо про рухому ціль, потрібні або далекобійні баражувальні боєприпаси, завдяки яким оператор може впізнати ціль уже поблизу, або має бути доведення на рухому ціль,
– сказав він.
Багато залежить від того, яку саме ціль треба знищити. По станціях, вокзалах і важливих залізничних вузлах потрібні важкі боєприпаси, бо малий безпілотник може лише тимчасово вивести з ладу окремий об'єкт. Якщо ж треба руйнувати міст, тут уже не обійтися без диверсій або балістичних ракет, бо легшими засобами таку ціль не зламати.
Увесь цей цикл і весь цей комплекс можливостей реалізувати дуже складно. Щоб порушити логістику, потрібно мати постійне розвідувально-вогневе домінування,
– сказав він.
Україна не може вільно використовувати авіацію над територією противника і полювати на такі цілі напряму. Через це велике значення мають і допомога партнерів, і їхні розвіддані, бо без такої підтримки системно працювати по російській логістиці в Криму набагато важче.
Що відомо про нові удари по Криму та чому півострів лишається ключовим для Росії?
Сили безпілотних систем уразили "Морський нафтовий термінал" у Феодосії, де під удар потрапили резервуари з паливом. Паралельно українські дрони били по засобах прикриття і забезпечення окупантів: ЗРК "Бук-М3" і "Тор-М2", РЛС "Зоопарк-1М", складах матеріально-технічного забезпечення, складах БпЛА і пункті передпольотної підготовки дронів.
У ВМС ЗСУ зазначають, що Росія постійно намагається відновлювати ППО в Криму, насамперед радіолокаційні засоби. Але після знищення таких елементів українські сили часто б'ють уже по цілях, які вони прикривали. Саме тому вибухи на півострові лунають регулярно, а Крим далі лишається для ворога критично важливим вузлом логістики, базування військ і контролю над Азово-Чорноморським регіоном.
Сергій Грабський наголошує, що Крим для Росії є ключовою військовою опорою на півдні. Саме тому системні удари по логістиці, ППО і військовій інфраструктурі мають послабити угруповання окупантів і ускладнити його зв'язок із материком. На його думку, якщо росіяни втратять стійке сполучення з північчю, довго втримувати півострів вони не зможуть.