Такий висновок можна зробитиіз аналізу документа, який провів колектив авторів VoxUkraine у відповідь на публічний запит з боку ініціаторки законопроєкту, народної депутатки Олени Шуляк. Зокрема, експерти аналізували критичні зауваження до документа, які висловила архітекторка Анна Кирій.
Законопроєкт №5655 Верховна рада підтримала в першому читанні 1 липня. Народні депутати пропонують зміни до 6 кодексів і 21 закону України. Як пояснюють автори проєкту, його ухвалення дозволить знизити корупційні ризики, підвищити публічність, прозорість у цій галузі, чітко визначити права, обов'язки, відповідальність учасників будівництва.
Анна Кирій як представниця архітекторської спільноти, висловила низку критичних зауважень до документа. Експерти VoxUkraine визначили більшість тез як неправдиві або маніпулятивні.
Зокрема, маніпулятивною названо тезу про нівелювання авторства архітекторів над проєктом. На думку експертів VoxUkraine, законопроєкт №5655 не змінює принципу, за яким майнові права на об'єкт архітектури як об'єкт авторського права, створений за замовленням, належать творцеві цього об'єкта або замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором. І замовник не може вносити зміни до документації без погодження з власником цих прав. Винятком є робота за кошти державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, коли замовник набуває прав на таку документацію в повному обсязі.
Маніпуляцією назвали аналітики і тезу про узаконення корупційних схем на "бюджетних" об'єктах.
Проєктна організація розробляє проєкт з прекрасними рішеннями, якісними матеріалами, узгоджує кошторис в експертизі. А далі об'єкт будується з лайна і патичків за ті ж самі кошти на паперах і за суттєво менші в реальності,
– написала Анна Кирій.
Вона впевнена, що архітектор не зможе втручатися в цей процес.
За словами експертів, це не так, оскільки законопроєктом передбачена низка запобіжників, що мають мінімізувати корупційні ризики. Зокрема, запровадження електронної системи, у рамках якої проєктна частина автоматично буде перевірятись на відповідність необхідним критеріям; авторський (контроль відповідності об'єкта будівництва проєктній документації) і технічний (контроль якості матеріалів, будівельних робіт) нагляд під час будівництва; містобудівний контроль (перевірки); державний містобудівний нагляд.
Неправдивою, на думку експертів, є теза про те, що ФОПи будуть лобіювати інтереси забудовників. Зокрема, що забудовники зможуть винаймати для містобудівного контролю "кишенькових" ФОПів. За словами авторів аналізу, це неправда, оскільки містобудівним контролем будуть займатися центральний орган виконавчої влади, а також виконавчі органи сільських, селищних, міських рад і уповноважені особи з містобудівного контролю. Останні це не ФОПи, а юрособи, які відповідають певним критеріям і які повинні пройти відповідну реєстрацію.
Маніпулятивною експерти назвали тезу про розбалансування системи та зменшення впливу архітекторів на процеси містобудування зі збільшенням відповідальності. Зокрема, і через створення Містобудівної палати при Мінрегіоні.
"Хибно вважати, що Містобудівна палата є виключно інструментом центральної влади для "придушення" архітектурної спільноти. З 30 членів міністерство може мати не більше 5 представників, 3 з яких будуть постійними членами палати. Окрім представників міністерства, до палати можуть входити представники [інших зацікавлених груп]. Відбір членів до палати відбувається автоматично через електронну систему. Представники дійсно обираються за принципом випадковості. Також передбачена ротація 9 членів (з 27 непостійних членів) палати кожні 4 місяці. Всі ці заходи, на думку авторів законопроєкту, повинні зменшити корупційні ризики", – йдеться в аналітичній записці.
Містобудівна палата може приймати рішення про анулювання кваліфікаційного сертифікату, якщо виконавець (наприклад, архітектор) порушує вимоги законодавства, будівельні норми. Однак палата може прийняти таке рішення тільки після відповідного подання від саморегулівної організації у сфері архітектурної діяльності,
– додають експерти.
Неправдивою назвали аналітики тезу про зменшення штрафів за знесення пам'яток архітектури, яка нібито "спростить" незаконну забудову. "Якщо раніше штрафи замовників за будь-яке порушення складали 900 неоподаткованих мінімумів – тепер – десь два, десь п'ять, десь 40–50", – написала Анна Кирій.
"Принципу, за яким "раніше штрафи замовників за будь-яке порушення складали 900 неоподаткованих мінімумів" не існує. За незаконне знесення будівель, споруд, що мають статус пам'яток культурної спадщини, зловмисник буде платити не одноразовий штраф, а нестиме кримінальну відповідальність", – написали автори документа.
"Штрафи ж у 40–50 прожиткових мінімумів стосуються знесення будівель, споруд, що не є пам'ятками культурної спадщини, але знаходяться на території такої пам'ятки або заповідної території, історичного ареала … раніше таких штрафів не існувало. Цей законопроєкт встановлює їх вперше", – йдеться в аналізі.