У школах не натішаться
“Це така соціальна мережа, куди також вписується навчання. У ній також зареєстровані вчителі, учні, батьки учнів. Вчителі там виставляють оцінки, пишуть зауваження. Також там ще є функція бібліотеки, там додані різні книжки різних авторів зі шкільної програми”, — розповів школяр Олег Войтович.
У столичній школі № 168 не можуть натішитися. За державний кошт для навчального закладу закупити планшети. Заклад бере участь у національному проекті "Відкритий світ".
У нас на сьогодні облаштовано п'ять класів, п'ять класів. З них три лабораторії: кабінет хімії, фізики і біології. Ще два класи, це просто класні кімнати, де на будь-який урок, може прийти будь-який вчитель і працювати з мультимедійною дошкою, планшетами,
— каже директор школи № 168 Києва Наталія Кравчук.
Головна ідея проекту — об'єднати учнів і вчителів у єдину навчальну мережу з безліччю електронних книг
“Кожен учень має свій захищений аккаунт, який надається, відповідно, школам. Він заходить, бачить інтуїтивний, зручний інтерфейс, куди він заходить в бібліотеку, в розклад. Відповідно система бачить, які зараз навчання у цієї дитини і підвантажує той контент, про який я сказав”, — каже керівник Національного проекту "Відкритий світ" Руслан Свірський.
Освітні портали, яким послуговується львів'янин Олег та будуть використовувати учні з Києва, майже ідентичні. Перший існує багато років, другий тільки розробляють.
На реалізацію першого етапу Національного проекту "Відкритий світ" було витрачено 65 мільйонів гривень. Частина з цих коштів, 35 мільйонів, було витрачено на облаштування цих шкіл, які ми бачимо сьогодні. І 30 мільйонів це розробка електронного порталу і електронних освітніх ресурсів,
— керівник Національного проекту "Відкритий світ" Руслан Свірський.
Національний проект "Відкритий світ" гучно стартував у 2011 році. Він має дуже амбітну мету: комп'ютеризувати українську освіту.
На задекларовані цілі "Відкритий світ" хоче 5 мільярдів гривень
Йдеться про бюджетні та приватні гроші інвесторів. Поки що запитань не виникає лише щодо навчальних матеріалів, розроблених українськими вчителями.
Водночас, інтернет-майданчиків, з яких учні черпатимуть навчальний матеріал і які розробляються в рамках нової програми, існує вже декілька.
Розробники кажуть, що намагалися контактувати з "Відкритим світом", пропонували свої ідеї. Але перемовини були безрезультатними.
Міністерство освіти і науки вже не перший рік марить електронними освітніми майданчиками. Декілька задумів уже поховано. Наприклад, у 2010 році Дмитро Табачник презентував Єдине інформаційне вікно України, яке знову ж таки мало об'єднати всіх учасників освітнього процесу. Звісно, за гроші — Вищі навчальні заклади за користування сервісом були змушені платити щоквартально понад сім тисяч гривень, майже 30 тисяч гривень у рік. До того ж не державі, а приватній компанії. Сайт не прожив і року...
Над електронним урядуванням, яке має полегшити обіг документів в освіті, "Відкрити світ" також ще працює.
Поки триває розробка, школи за наказом Міністерства освіти користуються схожим сервісом.
Експеримент з системою запровадили в рамках урядової програми "Сто відсотків". Її планують виконати до 2015 року. Державному бюджету це коштуватиме півмільярда гривень.
Шкільний планшет ZnayPad
Перед нами — ZnayPad, який називають першим українським шкільним планшетом. Його розробники також мріють створити інтернет-майданчик, який об'єднає усіх школярів України. Це єдина особливість, що відрізнятиме ZnayPad від звичайного планшета. Обіцяють, що батьки школярів зможуть його придбати за дві тисячі гривень.
У наших планах зробити серйозний знайклуб, це комунікаційна інтернетна площадка спілкування батьків, вчителів і дітей. Просто ті, хто мають ZnayPad, матимуть привілеї. Безумовно,
— генеральний директор компанії "Електронні освітні системи" Володимир Чеповий.
ZnayPad випробовують у рамках того ж проекту "Відкритий світ". На закупівлю техніки для експериментів витратили 18 мільйонів гривень. Придбали планшети п'ятьох виробників, загалом понад три тисячі штук. Виріб, який успішно пройде випробування, рекомендуватимуть до використання в усіх школах України. А це 17 тисяч навчальних закладів.
Якщо МОН рекомендуватиме український планшет, то розробка освітньої мережі від проекту "Відкритий світ" існуватиме... паралельно, її просто не задіюватимуть. Створила планшет ZnayPad - фірма Senkatel. До слова, її керівники донедавна були власниками іншої компанії, котра виготовляє електронні книги. Ці "читалки" також свого часу планували постачати у школи.
У 2015 році, коли Олег закінчуватиме дев'ятий клас, чиновники обіцяють подолати сто кроків до комп'ютеризації та відкрити учням новий навчальний світ. Олег, напевно, використовуватиме інший планшет, який рекомендують експерти. Втім, до купівлі техніки може і не дійти. Адже на той час виникне потреба замовляти розробку нового, сучаснішого пристрою.