У Міністерстві внутрішніх справ запевняють: жодних новацій ініційовані ним зміни не передбачають. Мовляв, вони лише узгоджують термінологію чинного закону з нормами нового Кримінально-процесуального кодексу.
Національна комісія з регулювання у сфері зв'язку та інформатизації міліцейський законопроект не погодила. Держслужба з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва офіційно повідомила, що законопроект передбачає накладення на учасників ринку телекомунікацій додаткових зобов'язань, а також зачіпає інтереси споживачів. Міліція наполягає: обов'язок операторів розкривати інформацію про абонентів передбачений чинним законодавством.
Якщо подивитися чинний закон України “Про телекомунікації”, то ми побачимо, що 39-та стаття зобов’язує операторів встановлювати за власні кошти необхідне обладнання. І це обладнання вже давно встановлене і працює. Але отримання інформації передбачає жорсткий прокурорський та судовий контроль,
– каже в.о. начальника прес-служби МВС України Сергій Бурлаков.
Оператори телекомунікацій стурбовані тим, що їх можуть змусити оплатити стеження міліції за громадянами. Певні видатки на технічне обладнання можуть сягнути мільйонів гривень. Компенсувати такі витрати вони готові за кошт абонентів, збільшивши вартість послуг.
Підприємці вважають, що зміни до закону “Про телекомунікації” дадуть можливість окремим міліцейським чиновникам збагачуватися, використовуючи корупційні механізми. Адже під час встановлення обладнання для зняття інформації операторів можуть змусити користуватися послугами певних компаній.
Ось приходять і кажуть: будуйте цей канал. Це ось у нас є компанія, а у неї є до нас канал. Ідіть до неї розмовляти. Здавалося б – все законно. Компанія вам за те, що ви побудували тимчасовий канал (тут же не говориться: на день, на два, на рік). І ви цій компанії почали купувати тимчасові канали. Природно платити їй гроші. А там – брат, кум, сват, друг. Хто завгодно може бути. Ось і корупційна складова,
– розповідає віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Іван Петухов.
Сьогодні дозволи на доступ до приватної інформації абонентів надаються міліції виключно за рішенням судів. Клопотання слідчі мають погоджувати з прокурором. При цьому вони мають довести, що іншими способами виявити важливі обставини кримінальної справи неможливо.
Крім того, операторів зв`язку бентежить, що, надаючи інформацію про абонентів, вони фактично стають учасниками слідчих дій. Правозахисники переконані – зміни до закону розширюють повноваження міліції.
Коло осіб, про яких міліція має можливість збирати інформацію, не обмежується підозрюваними у злочинах. Не маючи змоги встановити обладнання для зняття даних лише з однієї IP-адреси, його встановлюють на сервер. Так міліції стає доступною інформація всіх користувачів, що проходить через нього.
Збираючи дані на одну людину, вони будуть мати доступ до всієї моєї мережі. Воно дає їм можливість використовувати якусь кримінальну справу, як привід зайти в ту чи іншу компанію і почати отримувати несанкціонований доступ (ніким не санкціонований доступ, ні Конституцією, ні законом, ні конвенцією) до всіх інших законослухняних громадян. Це що повинен абонент сам або громадянин оплачувати проведення за ним негласних слідчих дій?,
– говорить віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Іван Петухов.
Гарантій того, що інформацію, отриману правоохоронцями, знищують, немає. При цьому не є рідкісними випадки, коли приватні дані, зняті за допомогою технічних засобів, продають або використовують для шантажу.
Тим часом, у Партії регіонів уже підготували нову пропозицію. Народний депутат Володимир Олійник зареєстрував законопроект, який передбачає обов'язок інтернет-провайдерів надавати дані про своїх абонентів СБУ або МВС за першою вимогою цих органів без рішення суду. Правоохоронцям пропонують надати законне право закривати доступ до окремих сайтів, що дозволить державі припиняти діяльність будь-якого інтернет-ресурсу. Фінансуватимуть витрати на обмеження своїх громадянських свобод та права на приватність самі ж платники податків.