Курорт "Свидовець" – внесок в економічну перемогу

У конкуренції економік розвинених країн ефективним інструментом є калькулятор. Він дозволяє прораховувати результати дій урядів з точки зору національних інтересів, зазначає кандидат економічних наук, президент Івано-Франківської Торгово-промислової палати Андрій Левкович. 

До теми  Карпатський геноцид руками екоактивістів

До прикладу, в Австрії гірськолижний туризм дає фантастичні 12% ВВП країни. При співрозмірній площі гір в Австрії та Україні в Австрії діють 440 гірськолижних курортів, які щороку відвідують 35 мільйонів туристів – у понад 4 рази більше за населення країни.

У цій країні працюють 3 300 гірськолижних витягів та 26 тисяч кілометрів трас. Натомість в Україні діє пʼять курортів і 30 витягів. Водночас кожен десятий австрієць працює в індустрії гірськолижного туризму, яка є основою добробуту австрійських громадян та громад, головним джерелом надходження валюти та наповнення бюджетів країни.

Прикладу розумних європейців хочуть слідувати і горяни сіл Ясіня, Лопухова, Усть-Чорної, Чорної Тиси. Вони не хочуть жити без надії та в злиднях "заповідної" резервації, як те їм пропонують щедро фінансовані європейськими "еко-фондами" з гірськолижних країн "зелені" екоактивісти з українських рівнин.

Гірська інфраструктура – дороги, мости, залізниці, клуби, школи – побудована переважно, ніби за іронією, ще "за Австрії". Якщо не інвестувати в регіон, то Карпати стануть місцем інфраструктурного трешу. Зношені мости, дороги і берегоукріплення, безлюдні села із "зручностями" стандартів 17 – 18-го століття стануть реальністю,
– пише Левкович.

Звісно, любителі бюджетного "треш-туризму" є і в ЄС, але їх в тисячі разів менше, ніж поціновувачів сучасного гірськолижного відпочинку. Реальністю в українських Карпатах також є те, що через небажання жити в бідності та безробітті 60% працездатних мешканців Рахівщини ще до війни змушені були виїхати на заробітки за кордон.

Європейський досвід свідчить: якщо частка заповідної території перевищує 20%, то регіон заходить у зону депресії та економічного занепаду. У Рахівському районі цей показник становить 23%, але "екоактивістам" цього мало. Вони агресивно реагують на кожну ідею горян використати свій головний ресурс – туристичний потенціал.

"Активісти" одразу починають антикампанію в ЗМІ та виходять з черговим проєктом "заповідника-заказника". Причому саме в тих межах, де місцеві територіальні громади прагнуть розвивати гірськолижний туризм. Ще раніше місцеві бізнесмени-пилорамники в співпраці з "еко-активістами" подали позов до суду з метою заблокувати реалізацію проєкту гірськолижного курорту "Свидовець". Суди тривають уже п’ятий рік.

Тимчасом у Ясінях у квітні відбувся "круглий стіл" за участю керівників гірських громад, експертів, регіональної влади та групи провідних галузевих науковців, які п’ятий рік вивчають потенційний вплив гірськолижного курорту "Свидовець" на довкілля.

Науковці тримають прямий контакт з гірськими громадами та проєктантами. Багато ідей науковців проєктанти взяли в роботу. "Еко-активісти" ж запрошення до співпраці проігнорували. Гірські громади закликають борців за природу до цивілізованого діалогу, проте у відповідь отримують лише агресію, маніпуляції та оббріхування.

Ми, мешканці карпатських громад, – патріоти свого краю. Українські Карпати не повинні бути постачальником мільйонів кубометрів кругляка за кордон і сировинним придатком для цивілізованого світу. Тут має розвиватися туристична індустрія. Ми зацікавлені жити серед краси гір, дихати свіжим повітрям, пити чисту воду і берегти ліси. Ми готові дбати про це разом з екоактивістами, але без брехні і маніпуляцій, як дехто чинить, і не ціною гідного майбутнього наших дітей на своїй землі,
– пишуть горяни у зверненні до представників влади, екоактивістів та ЗМІ.

Заможними й успішними є країни з розвиненими креативною економікою, туризмом та послугами. Безперечно, базою економіки можуть бути і ресурсні галузі – аграрне виробництво, корисні копалини, сировина і матеріали, але надбудовою успіху повинні бути індустрії з високою доданою вартістю, якою є зокрема гірськолижний туризм.

Чомусь ніхто із "зелених" ЄС не вимагає руйнації хоча б частини з 4 400 європейських гірськолижних курортів і рекультивації земель та лісів під ними для "заповідників". Натомість вони блокують розвиток територій, які не встигли заскочити в потяг добробуту та комфорту.

У цій цинічній боротьбі за гроші у пригоді стали наші щирі рядові українські "екоактивісти". Можемо припустити, що їх вищі "еко-керівники" краще розуміють цілі і завдання руху,
– додає Левкович.  

Багато "зелених" пропагують ідею про людей сучасної цивілізації як про плісняву на тілі Землі, яку вона повинна змести зі своєї поверхні. Адже найкраща "екологія" там, де немає жодної економіки, виробництва чи туризму. Зрештою, там, де немає й людей.

Зрештою, ми всі любимо природу, але ставати чиїмось ресурсним центром – не той компроміс, у якому ми маємо проявляти цю любов. Будучи сильною державою, ми захистимо не лише своїх жучків, тритонів і білочок, а й людей.