Чим особлива ця ділянка у Києві та як її планують змінити – розповідаємо у матеріалі 24 Каналу.

Дивіться також Як пустир перетворився на найдорожчий ринок Києва: історія Бессарабки

Околиця, кладовище і пункт контролю

У XVI–XVIII століттях територія Бессарабської площі вважалася околицею міста. На цьому місці було лютеранське кладовище. На початку XIX століття поруч проходила міська межа, а на в’їзді діяла застава – пункт контролю для тих, хто потрапляв до міста з півдня. Це й визначало характер місця: не частина міського життя, а зона для поховання, транзиту, контролю. Усе змінилося, коли Київ почав зростати: межа змістилася, а територія Бессарабської площі опинилася всередині міської структури.

Після знесення кладовища у XIX столітті простір почав поступово змінюватися. Сформувалася пішохідна зона – з ліхтарями, кіосками і рекламними тумбами. На площі все частіше з’являлися торговці, але торгівля існувала стихійно і без будь-якої організації. Вирішенням стало відкриття Бессарабського ринку в 1912 році – критої будівлі, яка стала новим центром комерційної активності і органічно увійшла в щоденне міське життя.

Бессарабський ринок на початку ХХ століття / Фото з архіву, ТиКиїв

Місце екзекуції

Друга світова війна різко змінила долю цієї локації. У період нацистської окупації Києва (1941 – 1943 роки) вона втратила своє первинне призначення – тут почали проводити публічні страти заручників. Уже після звільнення міста, у 1946 році, на цьому ж місці відбулася страта нацистських воєнних злочинців. Простір, який раніше був осередком щоденного життя, перетворився на інструмент демонстрації сили та контролю. Саме цей етап назавжди закарбував за локацією трагічну історичну пам’ять.

Радянські часи: ідеологічний центр

1946 – рік, коли на ділянці з'явився пам'ятник Леніну, який зрештою простояв там цілих 67 років. Він швидко перетворився на ключовий ідеологічний символ міста. Саме довкола нього відбувалися офіційні події: мітинги, державні церемонії та інші публічні заходи.

Функція простору була визначена чітко – представлення влади та формування публічної символіки. Це означало кардинальну зміну самої логіки використання: простір втратив соціальну нейтральність і набув чітко вираженого політичного змісту.

Бессарабка у радянські часи / Фото з архіву Олександра Панченка, ТиКиїв

Наші дні: місце невизначеності

Лише 8 грудня 2013 року, під час Революції Гідності, пам’ятник Леніну зрештою демонтували. Це стало символічним кроком до переосмислення простору і повернення йому нової ролі. Відтоді постамент почали використовувати як зону для тимчасових інсталяцій.

Бессарабська площа у наші дні / Фото Ірини Хрустальової

Сьогодні ця ділянка не має визначеної функції. Вона залишається радше транзитною, "прохідною" зоною в самому центрі міста й не працює як повноцінний публічний простір. Водночас поруч – завжди людний Хрещатик і ринок, які стабільно формують потужний пішохідний потік.

Бессарабська площа досі лишається "прохідною" зоною / Фото Ірини Хрустальової

Якщо подивитися в історичній ретроспективі, площа перед Бессарабським ринком постає як простір постійних трансформацій, що раз по раз змінював свою ключову функцію, але так і не набув чіткої визначеності. Кожен етап додавав нові сенси, однак жоден не сформував сталої моделі використання, релевантної сучасному місту. Сьогодні потреба в оновленні зумовлена не лише фізичним станом цієї території, а й необхідністю нарешті окреслити її чітку роль у міській структурі.

Оновлена площа має функціонувати як комфортний пішохідний простір, органічно інтегрований у міські маршрути.

Водночас важливо зберегти її історичний контекст і забезпечити можливість для різних сценаріїв використання. Без цього будь-які зміни ризикують залишитися поверхневими та нетривалими.

Відповіддю на цей виклик є ініціатива, яка передбачає створення нового безбар’єрного простору з наземними пішохідними переходами через бульвар Тараса Шевченка. Проєкт реалізує місто. А більшу частину робіт профінансує фармацевтична компанія Farmak. Це має суттєво змінити доступність локації: нині потрапити сюди можна переважно через підземний перехід, що обмежує користування для частини мешканців. Запропонований підхід формує відкритий і безперервний пішохідний маршрут.

Рендери нового простору / Надано КМДА

Одним з елементів простору має стати фонтан – фактично відсилання до старої традиції публічних водограїв, які з кінця XIX століття прикрашали столичні парки та площі.

Рендери нового простору / Надано КМДА

Проєкт також передбачає озеленення, сучасне освітлення та облаштування зон для відпочинку, з акцентом на доступність і безбар’єрність.

Сьогодні Бессарабська площа потребує трансформації, щоб у майбутньому стати повноцінною частиною міського життя. Першим кроком є визначення її нової функції, адже саме призначення простору формує його значення для міста.