Шестирічний Вовчик майже щодня сюди приходить після школи. Саме тут – знайшов нових друзів. Цього разу жує із ними фініки та слухає казку – про тьоту Бегемотю. Ще на початку літа його родина втікала від війни в Шахтарську. Нині – в Києві.
Вишиванкою, яку подарувала мама, семикласниця Ксенія – не може намилуватися. Таких має вже кілька і носить часто. Каже, для неї така позиція – принципова. Саме тому із мамою та братом утекла із Донеччини. Поруч із проросійськи налаштованими людьми жити стало – нестерпно.
Любити Україну дітей привчають і волонтери. Загалом у цьому клубі – понад 600 дітей із Донбасу – від трьох до 16-ти років. Із кожним окремо працюють психологи. Приміром, зараз головне – навчити дітей слухати, мислити позитивно та переживати складні ситуації – через казку. Підтягують й українську мову.
Та найбільше дітвору потішили шкарпетки. Із них вони майструють рибок, равликів та гусениць. Така терапія для цих дітей – важлива, каже волонтер.
У них – слова підтримки та вдячності. А також – надія на мир, щоб ці діти змогли знову повернутися додому.