Що таке гендерно-правова експертиза і навіщо вона потрібна?
Гендерно-правова експертиза є ефективним інструментом аналізу чинного законодавства та проєктів нормативно-правових актів з метою виявлення можливих проявів дискримінації за ознакою статі, повідомляє 24 Канал із посиланням на Міністерство юстиції. В Україні цей механізм почав застосовуватися з 2005 року – після ухвалення Закону "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", у якому вперше було закріплено відповідне поняття.
Читайте також Що буде з виконавчим провадженням, якщо боржник помирає
У 2006 році Кабінет Міністрів визначив порядок проведення гендерно-правової експертизи, який згодом було оновлено у 2018 році. Того ж року Міністерство юстиції затвердило методичні рекомендації, що деталізують підходи до аналізу законів і проєктів нормативно-правових актів з погляду дотримання принципу гендерної рівності.
Зверніть увагу! Головна мета такої експертизи – гарантувати, щоб норми права не містили прямих чи прихованих дискримінаційних положень, враховували реальний вплив правового регулювання на жінок і чоловіків та забезпечували рівний доступ до прав, ресурсів, послуг і механізмів захисту. Застосування цього інструменту ще на етапі підготовки документів дозволяє запобігти ухваленню норм, які можуть посилювати соціальну чи економічну нерівність.
Особливої актуальності гендерно-правова експертиза набула в умовах повномасштабної війни та підготовки до післявоєнного відновлення. Зміни у сфері зайнятості, соціального захисту, оборони та доступу до державних послуг по-різному впливають на жінок і чоловіків, що потребує уважного аналізу з боку законодавця.
Важливо! Зростання ролі жінок у традиційно "чоловічих" секторах, додаткове навантаження у сфері догляду, потреби військовослужбовців і ветеранів обох статей, а також питання рівного доступу до соціальних гарантій і компенсацій – усе це вимагає зважених рішень. Саме гендерно-правова експертиза допомагає державі формувати політику, яка відповідає реальним потребам суспільства та принципам рівності.
Чи може людина з інвалідністю працювати на двох роботах?
Українське законодавство дозволяє людям з інвалідністю працювати на основному місці роботи та за сумісництвом, укладаючи окремі трудові договори.
Працівники з інвалідністю зараховуються до нормативу працевлаштування лише за основним місцем роботи, навіть якщо працюють на умовах неповного робочого часу.