Право на онуків: як бабусі й дідусю відстояти спілкування з дитиною за законом

Законодавство захищає спілкування з онуками

Сімейне спілкування відіграє важливу роль у формуванні емоційного та соціального розвитку дитини, повідомляє Міністерство юстиції України. Сімейний кодекс України прямо закріплює право дитини підтримувати зв'язок із бабою, дідом, прабабою, прадідом та іншими близькими родичами.

Читайте також Як змінити ім'я дитини до року: що потрібно знати батькам

На практиці трапляються випадки, коли батьки або особи, з якими проживає дитина, обмежують або повністю забороняють таке спілкування. У таких ситуаціях закон передбачає визначений порядок дій, спрямований на захист прав родичів і насамперед інтересів самої дитини.

Відповідно до статті 257 Сімейного кодексу України, баба й дід мають право не лише на спілкування з онуками, а й на участь у їх вихованні. При цьому батькам заборонено створювати перешкоди у реалізації цього права, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі та якими є їхні особисті стосунки.

Що робити, якщо розмови не допомагають?

Якщо досягти домовленості мирним шляхом не вдається, законодавство передбачає два способи захисту прав баби та діда: звернення до органу опіки та піклування або подання позову до суду.

Зокрема, баба чи дід можуть подати заяву до органу опіки та піклування за місцем проживання дитини, описавши обставини, що перешкоджають спілкуванню. За результатами розгляду орган визначає конкретний порядок контактів — дні, години та формат зустрічей. Таке рішення є обов'язковим до виконання, якщо воно не буде оскаржене в суді протягом десяти днів.

У разі відмови органу опіки або за наявності спору з батьками баба й дід мають право звернутися до суду. Суд може встановити графік побачень, дозволити спільне проведення дозвілля, визначити можливість відвідування дитиною місця проживання родичів або передбачити спілкування у присутності третьої особи. Під час розгляду справи обов'язково враховуються інтереси дитини, її вік, стан здоров'я та рівень емоційної прив'язаності.

Для звернення до органу опіки та піклування або суду зазвичай необхідно підготувати паспорт, довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків, свідоцтво про народження дитини (за наявності), а також документи, що підтверджують житлові умови та зв'язок із дитиною.

Пам'ятайте! У всіх таких справах пріоритетним залишається благо та безпека дитини. Саме цей критерій є визначальним при ухваленні рішень як органами опіки, так і судом.

Аліменти після 18 років: коли батьки зобов'язані утримувати повнолітніх дітей?

• Батьки зобов'язані утримувати повнолітніх дітей, які є непрацездатними або продовжують навчання до 23 років, якщо мають фінансову можливість.

• Розмір аліментів визначається судом, а у разі прострочення сплати одержувач може вимагати неустойку, яка залежить від матеріального стану платника.