Резолюцію підписали 847 осіб
Активісти вже вкотре борються за права дітей з інвалідністю, чиї батьки служать у війську та не можуть звільнитися для догляду. Доки Міністерство оборони України відхиляє законопроєкт №15057, "оскільки його реалізація прогнозовано призведе до розширення категорій громадян, які матимуть право на звільнення з військової служби", підписанти резолюції провели дискусію про права дитини з інвалідністю. Про це повідомляє 24 Канал.
Експерти переконані, що статус одного з батьків не може обмежувати права дитини, яка потребує підтримки обох. Як зазначив керівник адвокаційного напряму ГС "Ліга Сильних" Ігор Бевх, інвалідність дитини є підставою для надання відстрочки батькам. Однак ситуація інша, коли один з батьків уже мобілізований.
Адвокатка з питань захисту осіб з інвалідністю, членкиня Комітету з питань захисту осіб з інвалідністю НААУ Іванна Костракевич представила правовий аналіз ситуації, зокрема щодо колізії між нормами законодавства про мобілізацію та проходження військової служби.
Iванна Костракевич
Адвокатка з питань захисту осіб з інвалідністю
Закон України "Про охорону дитинства" в першу чергу визнає охорону дитинства в Україні як стратегічно загальнонаціональний пріоритет, який має важливе значення для забезпечення національної безпеки України. Але держава прямо забороняє здійснювати батькові, котрий є військовослужбовцем, догляд за дитиною з інвалідністю, якій ще немає 18 років»
У такому випадку мама, як жінка, більше не має значення, бо фактичної допомоги, щоб виховувати дитину з інвалідністю вона не має. Костракевич звернула увагу на необхідність дотримання принципів рівності, недискримінації та найкращих інтересів дитини відповідно до Конституції України та міжнародних зобов’язань України.
На заході щодо презентації резолюції мова йшла й про реальні потреби дітей з інвалідністю та їхніх сімей. Президентка ВГО "Всеукраїнська асоціація допомоги хворим на муковісцидоз" і психіатриня Лариса Волошина наголосила, що важливим аспектом для будь-якої родини, яка має дитину з інвалідністю, є реабілітація та абілітація. І це відбувається щоденно. Тобто догляд має здійснюватися не лише силами мами. Пані Лариса наголосила, що "найліпший, найдешевший варіант для держави – це створити всі умови, щоб родина була повною".
Експертка Центру соціальних і трудових досліджень Ніна Потарська звернула увагу на те, що навантаження родин дітей з інвалідністю не можна порівнювати зі звичайним доглядом за дитиною.
Ніна Потарська
Експертка Центру соціальних і трудових досліджень
Наявність батька – це не лише допомога для дитини, це допомога в тому числі й для матері, для родини, яка перебуває в дуже складних обставинах.
На презентації також були присутні четверо мам дітей з інвалідністю, двоє з них були зі своїми дітьми. Вони говорили про щоденні виклики, нелегкий догляд і постійне фізичне й емоційне навантаження. Зокрема, Юлія Пилипенко зазначила, що має двох дітей з інвалідністю з діагнозом "аутизм".
Молодший закриває вуха, очі, не їздить у громадському транспорті, його не посадиш у таксі. Було так, що нас на Дорогожичах висадили з автобуса, і я сама влітку з однією коляскою тяглася на Оболонь просто по трасі – бо ми нікому не потрібні, нас ніхто не захистив, ніхто не допоміг. Старша має інтелект 130 – це категорія обдарованих дітей... Вона може бути видатним майбутнім нашої країни – це я зараз кажу не як мама, а те, що нам кажуть спеціалісти,
– зазначила пані Юлія, яка змушена вести догляд самостійно.
До слова, у травні Юлія оголошувала голодування, щоб привернути увагу до законопроєкту №15057. Вона зазначає, що через відсутність батька вони з дітьми живуть в ізоляції.
Інша мама Аліна Осташевська, справедливо зазначає, що держава отримала від її родини вже чимало, але коли вони потребують навзаєм хоч трішки, то стикаються з повним нерозумінням. Вона говорить, що ніхто не звертає увагу на такі сім'ї, коли вони не справляються, аж поки не стається якась трагедія.
Наступний крок – офіційний діалог із державою
Голова ГО «Майбутнє має право» Валерія Калинич повідомила про направлення офіційних звернень до:
- Міністерства оборони України;
- Генерального штабу Збройних Сил України;
- Міністерства у справах ветеранів України.
Вона разом з активістами хоче отримати не чергові відписки, а обґрунтовані відповіді щодо оцінки впливу запропонованих змін на обороноздатність держави, щодо підстав позицій державних органів щодо законопроєкту та можливих подальших рішень.
Міністерство оборони офіційно відповіло, що таких військовослужбовців у структурах ЗСУ близько двох тисяч. Але вони не змінюють свою позицію. ...Окремо в Міністерства оборони ми запитали, на чому тоді ґрунтувався їх попередній висновок від квітня про непідтримку законопроєкту №15057, якщо статистику вони нам надали тільки після запиту Данила Гетманцева від 17 червня,
– сказала активістка.
Заплановано, що відповіді відомств разом зі Спільною резолюцією направлять президентові України та міжнародним правозахисним інституціям, щоб на високому рівні була можливість прибрати дискримінацію дітей з інвалідністю.
Активісти наголосили, що спільна резолюція залишається відкритою для приєднання, тому за її підтримку ще можуть віддати голос громадські організації, експерти, правозахисники, родини дітей з інвалідністю та небайдужі громадяни.
Активісти та громадяни обговорили захист прав дітей з інвалідністю: відео
Нагадаємо, законопроєкт №15057 пропонує дозволити батькам дітей з інвалідністю звільнятися з військової служби. Проблема виникла через те, що батько або мати, які вже служать, не завжди мають право звільнитися для допомоги дитині. Експерти вважають таку ситуацію несправедливою, адже потреби сімей однакові.
Особливо складною вона є у випадках, коли другий з батьків формально є, але фактично не може доглядати за дитиною. Експерти наголошують, що документ не створює нових прав, а має усунути неузгодженість у законодавстві та врахувати реальні потреби дітей.