Як виникли колядки, яку трансформацію вони пережили та історію найпопулярніших різдвяних пісень розповідає 24 Канал спільно з ТМ Kalganoff у спецпроєкті "Коріння нації".

Читайте також Прикраси для оселі на Різдво: які українські традиції передають з покоління в покоління

Упродовж століть наші предки берегли колядки та передавали з покоління у покоління. Сьогодні вони не лише дарують радість Різдва, але й поєднують минуле та сьогодення, відроджуючи традиції заради майбутнього.

Kalganoff – відроджуємо українські традиції разом

Українська сила – у вікових традиціях. Наші звичаї є справжнім скарбом нації. Сьогодні українці докладають максимум зусиль, аби дослідити всі аспекти власної ідентичності та зберегти особливий зв'язок з предками. Повага до української культурної спадщини стала основою бренду Kalganoff.

У спецпроєкті "Коріння нації" розповідаємо про найголовніші символи українців. Цікаво, що горілчану справу на теренах нашої країни розвивали упродовж століть. Традиції та найновіші надбання сьогодення поєднав бренд Kalganoff. Його майстри використовують давні рецепти та реалізують їх на заводі, оснащеному сучасним італійським обладнанням, який забезпечує найвищу якість кожної пляшки.

Виробництво Kalganoff розташоване в старовинному місті Збараж, яке славиться тим, що має одну з рекордних для України кількість історичних пам'яток. Там віками гартувалася сміливість українського лицарства.

Kalganoff – вибір українців, які шанують свою історію, пишаються коренями та прагнуть зберегти зв'язок поколінь. Адже наше завдання – зберегти традиції та передати їх нащадкам.

Язичницьке коріння коляди та первісне значення

Обрядові пісні зародилися ще в дохристиянські часи, коли існувало язичництво. У ті часи коляда була частиною найважливішого свята – народження нового Сонця. Свято було символом перемоги світла над темрявою, й люди влаштовували різні веселощі, співи та магічні обряди.

Нині відомо, що це був день зимового сонцестояння, коли ніч скорочувалася, а день – ставав довшим.

Так, колядки спершу були ритуальними та обрядовими піснями. У них вшановували Богів, таких як Дажбог, Лада чи Велес, прославляли природу та просили захисту від злих духів. Саме ж слово "коляда", як припускають дослідники, походить від слова "коло", тобто – від форми Сонця. Ба більше, у язичництві існував і сам Бог Коляда, власне, якому і присвячували ці обрядові пісні.

Фольклористи припускають, що з давнини колядники були пов’язані з потойбіччям і вшануванням не лише Богів, а й померлих. Щоб захиститися від зла, колядники почали перевдягатися у духів чи звірів, а пісні виконували лише чоловічі гурти.

Однак згодом легенди про зв’язок з потойбіччям зникли. Коляду почали співати жінки, а згодом до обрядових пісень почали залучати й дітей. Тоді ж виникла і традиція з обходом дворів. Колядники сповіщали господаря про народження нового Сонця, а також бажали у новому році здоров’я, щастя та багатого врожаю. Натомість тих, хто приніс благу вістку, пригощали смаколиками та дарували подарунки.

Обов’язковим елементом коляди була зірка, яку виготовляли із соломи. Вона також була ще одним символом про народження нового Сонця.

Довідка. У християнські часи різдвяна зірка стала символом Вифлеємської зорі, яка привела мудреців до Новонародженого Христа.

Яке значення мала коляда у давнину / Фото Getty Images

Найдавніші українські колядки переповідають міфи про часи, коли "не було ні неба, ні землі", не було й розуміння часу, а існувало лише "синєє море" та дерево, яке стояло посеред нього.

Мовиться про пісню "Ой як же було ізпрежди віка". Складно сказати, коли саме виникла ця колядка, але найперша її версія розповідала сюжет про створення світу двома голубами, які пірнають на дно моря. З приходом християнства сюжет пісні змінювався, птахи стали янголами, а ще пізніше – двома братами. Після повної християнізації у коляді з’явилися апостоли – святі Петро і Павло, і сам Бог.

До наших часів коляда "Ой як же було ізпрежди віка" збереглася у дуже скороченому варіанті, а творцем у ній залишився лише один апостол – Петро.

Трансформація коляди з приходом християнства

У 988 році Київська Русь прийняла християнство і це мало суттєвий вплив на українські колядки. Викорінити язичництво відразу не вдавалося, тому існувало двовір’я. Люди могли ходити до церкви, шанувати Ісуса, але, разом з тим, продовжували виконувати язичницькі обряди.

Колядки почали наповнюватися християнським змістом, однак форма виконання та мотив пісні зберігався. Язичницькі мотиви почали переплітатися з образами Ісуса Христа, Діви Марії та 3 волхвів, які прийшли вклонитися новонародженому Спасителю.

Відтоді колядки стали обов’язковою частиною Різдва. У піснях більше не було магічного підтексту, а прославляли Ісуса Христа. Втім, викорінити первісне язичництво з колядок повністю не вдалося. У текстах і досі згадуються елементи природи, а господарю і далі бажають добробуту та гарного врожаю у новому році, як це було у дохристиянські часи.

Особливості української коляди / Фото Shutterstock

Найбільшої популярності колядки набули у XVI – XVII століттях. Пік популярності припав на період існування Запорізької Січі. Саме тоді почали з’являтися перші писемні згадки про коляду, а виконувати їх почали церковні хори та мандрівні співці. Тоді ж почали з’являтися і вертепи – різдвяні театралізовані вистави, які розповідали про народження Христа і співали колядки.

З часом виникали все складніші пісні. Коляда тепер не лише бажала господарям добробуту, а й переповідала біблійні історії.

Найвідоміші українські колядки

До наших днів збереглися сотні колядок. Однак серед них є такі, які стали справжньою візитівкою України. Ці мелодії впізнають у всьому світі, а слова коляди знають змалку.

Однією з таких колядок є "Добрий вечір тобі, пане господарю". Це одна з найвідоміших пісень, яку співають у кожному куточку України.

Коли виникла ця колядка – невідомо. Дослідники припускають, що "Добрий вечір тобі, пане господарю" могла з’явитися у Середньовіччі. Інші ж припускають, що коляда могла з’явитися ще раніше, коли існувало двовір’я на території прадавньої України. Зокрема, на це вказує характерна для язичницьких пісень обрядова музика.

Нині вона має кілька варіантів, однак головний мотив залишається незмінним – прославлення народження Христа та побажання добробуту господарям дому. "Добрий вечір тобі, пане господарю" нині є яскравим прикладом української пісенної спадщини, яка ефектно поєднує багатовікову історію і водночас залишається актуальною.

Колядки співають не лише дорослі, а й діти / Фото Shutterstock

Другою найпопулярнішою колядкою є "Нова радість стала". Дослідники припускають, що вона з’явилася у XVII столітті.

Під час Другої світової війни та боротьби УПА проти радянської влади в західних областях України існували кілька варіантів колядок на мелодію "Нова радість стала". Відомо, що тексти двох із них ("На столі на сіні" та "Сумний Святий Вечір") написав поет-підпільник Михайло Дяченко.

Варіант коляди "Сумний Святий Вечір” став настільки популярним на Галичині, що у перші післявоєнні роки у тексті змінювали лише рік Святвечора. Зрештою, колядка стала народною.

До топу найпопулярніших та найвідоміших українських колядок входить і "Во Вифлеємі нині новина". Напевно, це одна з небагатьох давніх колядок, автор тексту та музики якої відомий українцям.

Так, слова та музику коляди написав Остап Нижанківський. Він, до слова, є автором й інших популярних колядок – "Бог ся рождає", "У Вифлеємі тайна явилась велика".

Випробування часом та сучасні колядки

Радянський період став одним із найскладніших для українських колядок. Релігійні свята та традиції переслідувалися сталінським режимом, а тому частина автентичних обрядових та різдвяних пісень була втрачена. Так, народні колядки Лівобережної України були назавжди втрачені.

На щастя, на Заході України завдяки народній пам’яті, зусиллям музикантів, фольклористів та родинним різдвяним традиціям вдалося зберегти інші скарби народної коляди.

Після здобуття незалежності України у 1991 році колядки отримали нове яскраве і бурхливе життя. Сьогодні їх виконують на фестивалях, у церкві, за різдвяним столом та під час вертепів. Автентичний дух української колядки втілюється у піснях сучасних виконавців.

Так, українська колядка – це не просто різдвяна пісня. Це частина ідентичності, яка поєднує тисячолітню історію, культуру та віру. Коляда продовжує жити в серцях українців, а різдвяні традиції нагадують про багату спадщину і єдність.