Сьогодні серед українського народу актуальною стала тема людських цінностей. Безумовно, вона формується з дитинства, а саме з родини, кола спілкування і літератури. У більшості випадків ми сприймаємо інформацію через сито приблизних, вже закладених у нас, понять, але чи є вони доцільними, якщо процес пропаганди сьогодні настільки сильний, що ти вже не впевнений: чи не "завербований" раптом чиєюсь нав’язаною думкою. Шляхи абстрагування від чужих точок зору висловили гуру сучасної прози — Любко Дереш та Ірена Карпа.
Найпершим кроком є усунення будь-яких тонів, зведення інформації до чорно-білої картинки, бо яскравість барв затьмарює розум, "звертається до твоєї звірячої частини". Вам наче надають широту вибору, і за горизонтом брехні вже стає неможливим помітити правду. Цей метод полягає у збереженні "чистої" свідомості за будь-яких обставин, це як нібито постійно мати з собою вологі серветки, аби не забруднитися нікчемними фактами.
По-друге, перестати будувати патріотичне виховання дітей на страждальницькій літературі. Якщо подивитися в програму української літератури, то знайдемо там твори лише про великомученицькі страждання нашого народу за свободу, що діти "пережовують" протягом шести років старшої школи. Так неначе українці нінащо не здатні, окрім зображення у творах своїх мук та негараздів. І діти вже починають сприймати сьогоднішні події через призму історії болі нашої нації, боячись відкрити рота у захист власної держави.
На останок: прагнете завжди бути у курсі подій, але боїтеся, що інформація з новин може бути недостовірною? Йдіть волонтерити! Так ви будете не лише спостерігачем теперішньої ситуації, а й її безпосереднім учасником, приносячи більше користі, аніж оглядання чергової порції "брехні на дивані". Волонтерство — це питання твоєї безкорисливості і готовності діяти, незважаючи на сьогоднішній застій у свідомості українців.
Ост такими не дуже простими способами радять боротися з пропагандою літературні майстри сучасного слова.
Читайте також: Волонтерство — це розмір твоєї душі