Це лише частина виставки, усього в ній близько 200 фото, які зроблені у 2002-2003 роках, однак разом вони не виставлялися, повідомляє Gazeta.ua.
Репродукції прибили цвяхами просто до стін. На фото – чорні обдерті домівки шахтарів із мотлохом, зношений одяг, шахти із ручною працею. На них працюють чоловіки, жінки, пенсіонери і підлітки. У них – передчасно постарілі обличчя. Вони зрідка продають вугілля за гроші, здебільшого вимінюють на продукти. Вугілля із нелегальної шахти – єдиний засіб вижити.
Зйомки велися переважно на нелегальних шахтах. Не всі люди ішли на зустріч. Адже працюють вони там нелегально та платять комусь за "дахування". Фотосесія тривала майже рік.
У роботах Марущенка люди не відчувають усієї трагедії свого існування, вони посміхаються. Бо не знають іншого життя. Радіють маленьким дрібницям. Він фотографує спрацьовану жінку на фоні дешевих фото-шпалер у її обдертій квартирі – і вона позує, бо відчуває, що це її краща фотосесія і вона тут буде вродливою.
"Страшні злидні. Знищені люди. Ми живемо у Києві і навіть не можемо уявити, який масштаб цієї катастрофи. Люди не мають роботи, не мають доходу, не мають майбутнього, вони лишилися поза державою. Відпрацювали, купили горілку, мішок вугілля обміняли на картоплю. Живуть у бараках. І як вийти з цієї жахливої ситуації? Вони всі ці бараки завішують фото-шпалерами. Уявляють, що є десь якесь красиве, цікаве життя, якісь пальми. А їх оточує груба, стіл. Вип'ють горілки і дивляться на оці шпалери. Це їх всесвіт. Життя – одне, а мрії – зовсім інші", — розповідає фотограф.
Виставка експонувалася у Києві, Донецьку, Сан-Паулу, у межах каталогів мандрувала світом, виставлялася у у Берліні та Гамбурзі.
Нагадаємо, у Львові з 16 по 30 червня пройде культурний форум "Донкульт". Протягом двох тижнів львів'янам та гостям міста представлять 80 подій. Виставки, лекції, дискусії, виставки – у такий спосіб творці "Донкульту" розкажуть про те, чим жив Донбас протягом десятиліть.