За проведенням заходу стежили правоохоронці – територію оточили металевими огорожами, а порядок забезпечували підрозділи поліції та Нацгвардії.

Актуально Новий Цивільний кодекс викликає суперечки: експерт оцінив можливі зміни для українців

Як пройшов "ЛьвівПрайд"?

Акція розпочалася близько 10-ї ранку. Мітингувальники прийшли з гаслами "Сенс у любові", "Кохання – це не злочин" та скандували "Квіруй, кохай, права не віддавай".

За словами голови організації "Феміністична майстерня" Ольги Ященко, цьогорічний "ЛьвівПрайд" 2026 має назву "За справжні традиції" та складається з двох частин. Перша частина – це протестна, спрямована проти положень нового Цивільного кодексу.

Google Хочете щодня читати оперативні та якісні новини Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

ЛьвівПрайд
Учасники "ЛьвівПрайду" / Фото: Суспільне Львів

Друга частина, за її словами, має культурно-символічний характер і покликана підкреслити присутність ЛГБТІК+ людей в українському суспільстві та історії. Вона зазначила, що справжні українські традиції пов'язані з гідністю, свободою, демократією та взаємною повагою.

У межах події також відбувся символічний шлюбний обряд, який організатори назвали першим галицьким лесбійським весіллям.


Імпровізоване лесбійське весілля / Фото: Суспільне Львів

Також звучали вимоги щодо включення до законодавства механізмів визнання одностатевих партнерств, спрощення процедур юридичного визнання гендерної ідентичності та впровадження міжнародної класифікації хвороб МКХ-11 у системі МОЗ.

Як відреагувала інша частина львів'ян?

Паралельно неподалік від місця проведення прайду зібралася альтернативна акція противників ЛГБТІК+ ініціатив. Її учасники тримали плакати з гаслами на підтримку "традиційної сім'ї" та скандували "Ворогам української нації тричі смерть".


Група противників ЛГБТІК+ / Фото: Суспільне Львів

Вони посилалися на положення Конституції та виступали проти поширення ЛГБТІК+ ідей, які, на їхню думку, суперечать традиційним цінностям.

При цьому подібні прайди цього року також відбудуться у Києві та Харкові, головними вимогами залишаються правове визнання ЛГБТІК+ сімей, захист від дискримінації та доопрацювання положень нового Цивільного кодексу.

До слова, раніше народна депутатка Інна Совсун зазначила, що документ визначає права та обов'язки членів сім'ї, однак через невизнання ЛГБТІК+-партнерств ці люди не можуть користуватися відповідними юридичними гарантіями.