− Олександре, наскільки закономірною є поразка у попередньому матчі?
− Хотіли виграти і ми, і "Волинь". Суперник, забивши два швидкі м’ячі, зумовив перемогу. У подальшому йшла рівна боротьба. Три очки здобув той, хто менше помилився. Ми ж зіграли далеко не ідеально.
− Тобі вдалось забити гол, але команді це не допомогло…
− Оцінювати власний виступ не стану. Скажу, що гол, який приносить результат команді, звичайно, і сприймається інакше.
− Що сказав Юрій Максимов після поразки? Чи був він багатослівним?
− Наставник сказав, що зараз уже не варто говорити про причини невдачі. Варто зосередитись на єдиній важливій для всіх меті − останньому матчі проти «Іллічівця», де цілком у наших силах перемогти, а значить покращити турнірне становище і настрій перед відпусткою.
− Наступна зустріч з "Іллічівцем". Охарактеризуй, будь ласка, суперника…
− Найсильніша ланка маріупольської команди − середня лінія. Нам нелегко було їй протидіяти у першому колі. Тоді виграли завдяки єдиному, дещо курйозному, голу. З тих пір пройшов певний час, і зараз багато що змінилось. Зрозуміло, що аби перемогти, треба знайти слабкі місця. А вони, безперечно, є, свідоцтвом чому − місце у турнірній таблиці. Та й недавня зміна тренера говорить, що у нашого чергового суперника власних проблем вистачає.