1130 кілометрів дороги позаду
На 27 день марафону, у неділю, я нарешті дійшов у Дніпро. Ще ніколи так не радів цивілізації: тротуарам, натовпу, світлофорам, великим будівлям. Така дорога значно цікавіша.
Читайте також Вугледар не навчив: де на цей раз росіяни вирішили "павтаріть"
Кілька днів до того за весь день я міг побачити одне село й один ресторан. До речі, у п'ятницю я познайомився з однією компанією в ресторані, то після нашої розмови вони дали мені 2 тисячі гривень готівкою.
Зараз дорога значно цікавіша. У Дніпрі я зустрівся з кількома знайомими. Цікаво, що 3 кілометри дороги мені світив лише зелений колір світлофора.
Я в більшості випадків позитивна людина. Так що зі мною все добре. Все більше і більше чекаю кінця марафону. Хлопці на передовій вже теж мене зачекалися.
Волонтер пройшов пішки вже 1130 кілометрів / Фото Петра
Вчора отримав погані новини. Чеський парамедик з батальйону "Карпатська Січ" написав мені, що загинуло двоє українських військових, а двоє добровольців з Чехії та Словаччини зазнали поранень голови. Я кожного дня телефоную хлопцям на передову і питаю, як вони.
Цікаво Майбутнім Росії занепокоївся вже навіть Китай
Петро перестав перевіряти суми на рахунках
Дива не сталося, і цифри не рахунках збору кардинально не збільшилися. Однак я вже перестав щохвилини перевіряти надходження. Скільки буде грошей – стільки буде. Від цього я не перестану допомагати Україні та українським військовим.
Якщо не буде чим допомагати, можу піти працювати водієм на передову. Евакуйовувати поранених. Той, хто хоче допомогти, знайде спосіб.
Наразі на рахунках збору є 151,2 тисячі крон, 80,8 тисячі гривень та 372 євро. Нагадаю, що всі зібрані гроші підуть на закупівлю необхідного для українських захисників. Я дякую всім, хто мене підтримує.