Снаряд влучив у стегно та не здетонував: ексклюзивні деталі порятунку військового медиками

Медики провели унікальну операцію та поділися її деталями з 24 Каналом. Вони розповіли, як зрозуміли, що мають справу з боєприпасом, і дали прогноз щодо відновлення воїна. 

Дивіться також "Писали, що я – погана мати": інтерв'ю військової Анастасії Муцей, яка після декрету повернулася в ЗСУ 

Як виявили нездетонований снаряд?

Старша хірургічна медсестра Другого медичного батальйону Олена Самойленко пригадала, що у той день масово привозили поранених, їх було дуже багато. 

"Я вибігла на коридор, і якраз завозили цього воїна. Він лежав на животі. Ми швиденько розрізали на ньому одяг. Я бачила вхідний отвір, а звідти ще відходили білі провідки. Воно було схоже на шнурок від зарядки, санітари навіть хотіли його витягнути, але я сказала не чіпати", – розповіла Олена Самойленко.

"Провід", який побачили лікарі / Скриншот з відео

Медики розрізали весь одяг, але все одно не змогли знайти вихідний отвір. Військового перевезли в реанімацію, почали перекладати. Реєстратор Василь, який у цей час допомагав, побачив, що з тіла воїна стирчить кістка. 

Моя напарниця у цивільному житті працювала в ДСНС. Вона знається на вибухових пристроях, снарядах, тому одразу глянула на цю нібито "кістку", а тоді сказала, що це снаряд, який не розірвався, 
– додала старша хірургічна медсестра.

Відтак викликали саперів, прийшов ординатор, який сказав дати йому всі інструменти для того, щоб витягти снаряд. Усі, хто перебував біля пораненого бійця, одягли бронежилети, каски, засоби захисту.

"Не вірив, що я це бачу": деталі унікальної операції

Проводив операцію на стегні ординатор хірургічного відділення Другого медичного батальйону Максим Ліщенко. Він зізнається, що спершу подумав, що це якийсь абсурд і не вірив, що все відбувається насправді. Далі усі його думки були лише про те, щоб нічого не зачепити, зробити все якнайкраще.

Найбільше я переживав, що почнеться кровотеча й ми не зможемо з нею впоратися. Але, дякувати Богу, кровотеча була тоді не критична, 
– пригадав ординатор.

У цей день йому допомагав медбрат-анестезист Бенджамін Ейсак. Про подібні випадки він чув лише з розповідей про Афганістан і не міг повірити, що колись побачить це в реальності. Саме Бенджамін приготував все обладнання, препарати.

Як анестезист він розумів, що процес проведення наркозу має бути дуже делікатним, без жодних ускладнень, адже через положення пораненого з ними дуже важко було б впоратися. Воїна не могли перевернути на спину з огляду на оперативну безпеку.

Загалом у військового було два пошкодження в районі коліна й трохи вище. Через дефект шкіри було видно металевий предмет. Спершу медики думали, що це вибуховий пристрій розміром не більше, ніж 20 сантиметрів. 

Я навіть приніс турнікет, наклав його вище стегна. Якби раптом сталася детонація, то ми б ще могли перетягнути, наприклад, якщо буде травматична ампутація, 
– додав ординатор відділення анестезіології та реанімації Олексій Базалук.

Розуміння, що вибуховий пристрій значно більший, прийшло лише тоді, коли скальпелем дедалі більше почали розрізати м'які тканини. Весь час позаду лікаря стояли двоє саперів.

Олексій Базалук асистував під час операції, а також працював як анестезіолог. Він пригадує, що помічав паніку у саперів. Ніхто не міг повірити, що снаряд у стегні такий великий. Саме тоді стала зрозуміла уся небезпека, але у Другому медичному батальйоні переконують, що навіть у такій ситуації усвідомлювали, що насамперед мають виконувати свою роботу – рятувати життя воїнів.

Частина медперсоналу, який допомагав воїну у цей день / Скриншот з відео

"Працювали скальпелем, ніби пензликом": у якому сьогодні стані поранений?

Лікарі намагалися максимально захистити особовий склад і цивільне населення. Усі двері перекрили, в операційну нікого стороннього не пускали. 

"Ми почали виймати, а виявилося, що це дуже великий предмет, тому багато тканин було розрізано. Максим Євгенович (ординатор хірургічного відділення – 24 Канал) дав команду вилучати, тому що кровотеча. Ми все зробили, віддали саперам і побігли назад в операційну", – розповів Ординатор відділення анестезіології та реанімації Олексій Базалук

Сам Максим Ліщенко зауважив, що кінчик з детонатором вийшов з-під шкіри і доводилось працювати скальпелем, наче пензликом. Особливо він пригадує відчуття того, коли вів скальпелем по металу. Доводилось працювати у небезпечній близькості до снаряда.

Завдяки зусиллям медиків воїна вдалося врятувати. Ба більше, після реабілітації ніяких проблем з функціонуванням у нього не буде. 

Ми не могли б повірити, що таз не зачепить, що там лише стегно поламане. Це просто чудо, 
– наголосив Максим Ліщенко. 

Він жартує, що, зазвичай, поранені воїни просять віддати їм уламки куль або снарядів на пам'ять. У цьому випадку виконати таке бажання бійця точно не вийде.

Сьогодні найбільшим успіхом лікарі називають те, що попри величину боєприпасу, їм вдалося врятувати нашому воїну ногу. Окрім дефекту м'язів і перелому стегнової кістки, ніяких магістральних судин не зачепили. Тож після реабілітації у нашого захисника все буде добре.

Це не єдиний унікальний випадок порятунку воїна

Українські лікарі витягли кулю, яка 3 роки була у серці захисника Маріуполя. Операцію провели після звільнення воїна з полону. Дивом металевий уламок за весь цей час не завдав серйозних ускладнень.

Ще один особливий випадок стався на Запоріжжі. Там військові змогли евакуювати пораненого побратима завдяки наземному роботизованому комплексу. Цим вони врятували його життя. Саме НРК можуть потрапити на місцевість, яка є недоступною для людини, та переносити до 300 кілограмів.

Після двох прямих влучань FPV дивом вижив український військовий. Перші хвилини його побратими думали, що боєць загинув, але він зміг сам оговтатися та почав бігти. Коли його привезли на стабілізаційний пункт, медики зафіксували, що найважчою травмою є лише опік.