"Менше слів – більше діла": чи небезпечні радикальні групи для стабільності країни

Кричалка харківських ультрасів про президента Росії стала чи не найпопулярнішим хітом України. Пізніше футбольні фани довели, що вміють не тільки кричати – багато вболівальників пішли добровольцями на Схід.

За словами докторки психології Тетяни Траверсе, найбільший подразник радикалізації – утиски і приниження суспільства. Так, 22 лютого в Києві пройшов так званий "Марш національної гідності". В центрі столиці зібралось близько п'яти тисяч активістів. Людей охопив острах, коли учасники маршу запалили фаєри і центр столиці заповнився димом. Протест минув без сутичок і провокацій.

Читайте також: У кожної політсили, яка організовувала "Марш гідності", були свої мотиви, – політолог

Також спеціалісти зазначають, за завісою патріотичних гасел можуть ховатися і зловмисники. Приміром, в Кропивницькому групу так званих борців з педофілами "Білих левів" звинувачують у вимаганні грошей. А стрілянина 2015 року на Закарпатті взагалі сколихнула всю Україну.

Є негідники які просто користуються Т це поодинокі випадки. Мені шкода, що в патріотичних організаціях є люди, які користуються патріотизмом,
– сказав колишній доброволець полку ''Азов'' Дмитро Дорошенко.

Саме через юний вік і гарячу кров радикальна молодь може бути ефективним інструментом для вирішення політичних питань. Особливо – під час виборчих кампаній. Як зазначає фанат луганської "Зорі", такі пропозиції і їм надходили, але рух не продавався.

Психологи наголошують, що найбільш потенційна група, схильна до радикалізації – це молодь віком від 15 до 25 років. Без зовнішніх стимулів, радикально налаштовані особистості не будуть порушувати закон. Але якщо ними починають маніпулювати, ефект може бути непередбачуваним.

Читайте також: Праві сили в Україні обрали тактику зближення, – журналіст