2 
Такий підхід отримав назву "сумчастої" тактики, пише Forbes.
Що відомо про нову тактику з дронами-носіями?
Під час операції важкий безпілотник виконав роль своєрідного "повітряного транспорту" – він переніс наземний роботизований комплекс ARK-1 у район, розташований глибоко в тилу російських військ. Після доставки робот отримав можливість самостійно виконувати бойове завдання без необхідності залучення військових до небезпечної ділянки.
Саме цей принцип і став основою нової тактики, яку назвали "сумчастою". Назва походить від аналогії із сумчастими тваринами, які переносять своїх дитинчат: у військовому сенсі один безпілотник доставляє інший апарат або роботизовану систему ближче до цілі.
Ідея використання одного дрона для транспортування іншого існувала вже давно. Однак саме Україна першою почала застосовувати подібну концепцію у реальних бойових умовах.
Схожий принцип українські військові вже використовують із FPV-дронами. Великі безпілотники можуть переносити менші апарати ближче до району ураження, після чого ті самостійно виконують бойове завдання. Це дозволяє збільшити дальність застосування безпілотних систем, зменшити ризики для операторів і швидше реагувати на зміни ситуації на полі бою.
Україна також експериментувала з подібною концепцією на морському напрямку. Під час операцій із використанням безпілотних морських платформ українські військові випробували доставку наземного робота на узбережжя. Безекіпажний катер зміг транспортувати гусеничний роботизований комплекс із дистанційно керованим озброєнням, після чого машина могла рухатися територією самостійно.
Такий формат дозволяє використовувати роботів для розвідки, пошуку цілей або виконання небезпечних завдань у районах, де перебування людей є ризикованим.
Ідеї використання дронів для доставки роботів розроблялися і в інших країнах. Зокрема, у США ще на початку 2000-х років тестували подібні системи в межах кількох військових програм.
Американські військові випробовували технології, де безпілотники могли переносити роботизовані платформи для розвідки або виконання спеціальних завдань. Однак ці розробки не стали повноцінним бойовим інструментом. Україна, маючи значно менші ресурси, змогла адаптувати подібну концепцію до реальних умов війни та використати її безпосередньо на полі бою.
Тим часом росіяни використовують захоплені українські безпілотники для власних операцій. Окупанти могли отримувати українські БпЛА після вимушених посадок через роботу РЕБ або технічні несправності, а потім ремонтувати й перепрограмовувати їх.
Радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій "Флеш" Бескрестнов заявив, що Росія системно збирає вцілілі українські дрони та готує їх для майбутніх провокацій. Такі безпілотники можуть застосовуватися в операціях "під чужим прапором", щоб створити хибне враження про причетність України до атак на території європейських держав.
Раніше міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш також попереджав, що Росія може використовувати захоплені українські БпЛА для дестабілізації ситуації в Польщі та інших країнах НАТО.