Про це повідомив Defense Express, який звернув увагу на відео Благодійного фонду Сергія Притули. На кадрах видно "Хижак", встановлений на гелікоптері української авіації, а також результати його роботи по російських безпілотниках. У фонді уточнили, що модулі передали військовим у межах спільного з Uklon проєкту "Підсвіти ворога 2.0".
"Хижак" уже працював не тільки на землі
Для самого "Хижака" перехід на гелікоптер – не перший випадок використання на нестандартній платформі. Цей бойовий модуль від UGV Robotics створювали як універсальну дистанційно керовану систему, яку можна інтегрувати з різними носіями.
Нещодавно Мілітарі 24 розповідав, як "Хижак" та наземний робот TerMIT об'єднали в єдиний бойовий комплекс, здатний автоматично виявляти та супроводжувати повітряні цілі. Тепер ця концепція виходить у повітря.
На оприлюднених кадрах видно, що цього разу турель встановили не всередині кабіни, як це раніше робили на окремих вертольотах, а на зовнішній платформі. Такий варіант дозволяє не займати внутрішній простір машини й водночас залишає бойовому модулю необхідний сектор роботи.
Сам факт появи такої конфігурації цікавий ще й тому, що гелікоптери вже стали одним з елементів української боротьби з російськими дронами.
Гелікоптери вже стали "мисливцями" за "Шахедами"
Українська авіація давно пристосовує наявні гелікоптери до нової ролі. Машини, які створювали насамперед для транспортування військових або підтримки наземних підрозділів, тепер використовують як частину ешелонованої системи ППО.
Мілітарі 24 раніше детально розповідав, як українські Мі-8 та Мі-24 адаптують для перехоплення "Шахедів", зокрема встановлюючи сучасні засоби спостереження, зв'язку та прицілювання.
Ця практика вже дала результати. За даними, які наводив 24 Канал, у березні 2026 року екіпаж українського Мі-8 за три години знищив 12 російських ударних дронів. Гелікоптери таким чином стали ще одним рівнем захисту, який дозволяє не використовувати дорожчі зенітні ракети проти частини цілей.
Тепер до цієї схеми додається "Хижак", і саме його автоматизація може стати найбільш цікавою частиною нової конфігурації.
Чим "Хижак" відрізняється від звичайного кулемета
Коли кулемет встановлений на гелікоптері, успіх перехоплення значною мірою залежить від того, наскільки швидко стрілець помітить ціль, візьме її на супровід і зможе утримувати зброю на необхідній траєкторії.
"Хижак" побудований за іншим принципом. У складі модуля є засоби автоматичного виявлення та супроводу цілі, лазерний далекомір і балістичний обчислювач. У виробника зазначають, що штучний інтелект допомагає системі працювати з повітряними цілями, тоді як стабілізована турель компенсує рух платформи.
Саме це потенційно може бути важливим для роботи з гелікоптера. Машина постійно рухається, змінює положення в просторі, а разом із нею рухається і зброя. Чим краще система компенсує ці зміни та супроводжує ціль, тим менше навантаження припадає на людину.
У результаті екіпаж отримує не просто кулемет на підвісці, а окремий автоматизований комплекс спостереження та ураження.
Штучний інтелект тут потрібен не для "самостійної війни"
Коли мова заходить про ШІ у військових системах, часто виникає спокуса уявити повністю автономну зброю. У випадку "Хижака" правильніше говорити про автоматизацію окремих процесів.
Система допомагає виявити ціль, утримувати її в полі спостереження та враховувати необхідні параметри для роботи кулемета. Це скорочує кількість ручних операцій, які повинен виконувати оператор.
Такий підхід уже поширюється в українських системах ППО. Наприклад, Мілітарі 24 розповідав про українські дрони-перехоплювачі, які використовують автоматичне наведення та супровід повітряних цілей. У всіх таких випадках ключовою стає не повна автономність, а здатність машини забрати на себе найбільш монотонну частину роботи.
Для гелікоптера це особливо важливо, оскільки екіпаж одночасно має контролювати саму машину, повітряну обстановку та роботу бойового комплексу.
"Хижак" уже показав себе на різних платформах
Універсальність є однією з головних особливостей українського бойового модуля. "Хижака" вже демонстрували на наземних роботизованих комплексах, морських дронах і гелікоптерах H125 Державної прикордонної служби. Також систему випробовували на кораблі НАТО.
Тобто розробники поступово перевіряють, як одна й та сама система поводиться на платформах з абсолютно різною фізикою руху.
Для наземного робота це рух по поверхні, для морського дрона - постійна хитавиця, а для гелікоптера - значно складніша просторова динаміка.
Саме можливість переносити один бойовий модуль між різними носіями потенційно може стати його важливою перевагою, адже військовим не потрібно створювати окрему систему для кожного типу платформи.
Нова конфігурація має ще одну практичну перевагу
На попередньому варіанті встановлення на H125 турель розміщували всередині машини. Тепер її винесли назовні.
Це, з одного боку, зберігає внутрішній простір гелікоптера, а з іншого - дозволяє зробити бойовий модуль окремою зовнішньою системою, яку потенційно простіше адаптувати до конкретного носія.
Стабілізована конструкція дозволяє використовувати "Хижак" на рухомих платформах. Для авіації це має особливе значення, оскільки навіть незначні рухи корпусу можуть ускладнювати роботу зі звичайною ручною зброєю.
Водночас конкретна ефективність нової конфігурації має оцінюватися за результатами бойового застосування, а не лише за характеристиками самої турелі.
Яке озброєння може використовувати "Хижак"
Бойовий модуль розрахований на встановлення кулеметів калібру 7,62 міліметра. Серед сумісних варіантів Defense Express називає ПКТ, M240 та FN MAG.
Це означає, що сама турель не прив'язана до одного конкретного типу кулемета, а може адаптуватися під доступне у військових озброєння.
Для України це важливо з практичної точки зору. В умовах війни швидке використання вже наявних систем часто має не менше значення, ніж розробка абсолютно нового озброєння.
Саме так українська армія зараз переосмислює і старішу техніку. Те, що раніше мало одне призначення, отримує нову роль завдяки сучасній електроніці та програмному забезпеченню.
Гелікоптер + "Хижак" може стати ще одним рівнем ППО
Ця історія добре показує, як змінюється українська протиповітряна оборона.
Замість ставки на один універсальний засіб формується набір різних систем, кожна з яких закриває свою частину завдань. Мобільні вогневі групи працюють зі своїми засобами, зенітні комплекси беруть на себе складніші цілі, дрони-перехоплювачі полюють на безпілотники, а гелікоптери додають мобільності там, де це необхідно.
Мілітарі 24 уже писав про те, як гелікоптери стали окремим елементом української системи боротьби з "Шахедами", а тепер ця концепція отримує ще один технологічний компонент.
"Хижак" не замінить наземну ППО і не перетворить гелікоптер на універсальний винищувач дронів. Його потенційна перевага в іншому: автоматизована турель може допомогти екіпажу швидше реагувати на повітряні цілі та ефективніше використовувати вже наявні гелікоптери.
І якщо результати, показані на відео Благодійного фонду Сергія Притули, підтвердяться подальшою експлуатацією, Україна отримає ще один приклад того, як відносно компактна технологічна модернізація здатна перетворити вже наявну платформу на більш ефективний елемент багаторівневої ППО.